Page 218 - 6208
P. 218

На  окиснення  1  мг  двовалентного  заліза  витрачається  0,143  мг
                  кисню.  Для  забезпечення  високої  швидкості  хімічної  реакції  вміст
                  кисню в воді має бути 0,5-0,9 мг на 1 мг заліза. Процес аерації проводять
                  у вентиляційній градирні. У тому випадку, коли необхідно збагачувати
                  воду  киснем  і  видаляти  частину  вільного  оксиду  вуглецю,
                  використовують  градирні  з  хордовою  насадкою,  що  представляють
                  собою щити з дощок.  Для  приблизної  оцінки розмірів градирні можна
                                                                            2
                  виходити  з  наступного:  витрата  води  на  1  м   площі  градирні  40  м,
                  витрата  повітря  7  мг  води.  Використання  іншої  насадки  недоцільно,
                  тому  що  може  статися  її  забивання  сполуками  заліза.  Після  аерації
                  необхідно  відокремити  осад  гідроксиду  заліза.  Для  цієї  мети
                  використовують процеси відстоювання і фільтрування. Осад гідроксиду
                  заліза можна використовувати для приготування фарб або для очищення
                  газів  від  сірководню.  В  процесі  осадження  гідроксиду  заліза
                  відбувається ущільнення осаду амфотерного Fe(OН) 3 в гематит Fе 2О 3:

                                                 2Fе(ОН) 3 = Fе 2О 3 + 3Н 2О.

                        При  високому  вмісті  заліза  у  воді  аераційним  методом  його
                  повністю  видалити  не  можна,  тому  застосовують  реагентні  методи.
                  Для  цієї  мети  використовують  хлор,  хлорат  кальцію  (хлорне  вапно),
                  перманганат калію, озон, оксид кальцію (вапно), карбонат натрію (соду)
                  та  ін.  Реагенти  дозуються  в  воду  перед  освітлювачами  або
                  відстійниками. При взаємодії з хлором протікає наступна реакція:





                        Швидкість  цієї  реакції  збільшується  з  підвищенням  рН.  На
                  окиснення  1мг  двовалентного  заліза  витрачається  0,64  мг  Сl 2.  У  разі
                  використання хлората кальцію його використовують у вигляді 1-2%-го
                  розчину,  який  дозують  безпосередньо  в  стічну  воду.  Окиснення
                  двовалентного заліза перманганатом калію відбувається за рівнянням:





                        Якщо  залізо  міститься  у  воді  у  вигляді  органічних  сполук  або
                  колоїдних частинок, застосовують озонування. При цьому на 1 масову
                  частину заліза витрачається 1 масова частина озону.

                        Очищення від сполук марганцю. Сполуки марганцю містяться в
                  стічній воді металургійних, машинобудівних і хімічних виробництв. При
                  концентрації  марганцю  понад  0,05  мг/л  вода  забарвлюється  в  темний
                  колір.  Деякі  виробництва  пред'являють  жорсткі  вимоги  до  вмісту
   213   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223