Page 118 - 6202

Продовження табл. К.1

1 2
4 Завдання Сформулювати 5-6 завдань, які необхідно вирішити для
дослідження досягнення поставленої мети:
- простежити еволюційні процеси; проаналізувати
категорійний апарат / нормативно-правову базу;
- з’ясувати / виявити певні особливості;
- порівняти певні підходи;
- розробити типологію;
- охарактеризувати стан досліджуваного об’єкта;
- обґрунтувати запропоновані заходи;
- перевірити ефективність запропонованих заходів.
Серед мовних засобів оформлення завдань переважають:
 дієслова: охарактеризувати, визначити, виявити,
проаналізувати, встановити, з’ясувати, розробити,
укласти, описати, обґрунтувати, апробувати, довести,
експериментально перевірити тощо;
 іменники: доцільність, особливості, критерії, фактори,
підходи, роль, форми, методи, прийоми, технології, модель,
недоліки, проблеми.
Не формулювати завдання, використовуючи дієслова
“дослідити”, “вивчити”, “розкрити”, “висвітлити”.
Кожне завдання повинно знайти безпосереднє
відображення у відповідних пунктах загальних висновків.
5 Об'єкт Процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і
дослідження обране для вивчення
6 Предмет Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як
дослідження, загальне і часткове. Об’єкт визначає напрям дослідження, а
який є частиною предмет – конкретну тему в межах цього напряму.
об'єкта Саме на нього спрямована основна увага дипломанта,
оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської
роботи, що зазначена на титульній обкладинці МР як її назва.
7 Теоретико- При розробці методологічних засад дослідження
методологічна рекомендовано дотримуватися структури методологічного
основа знання Е.Г. Юдіна, що виділяє чотири його рівні:
дослідження філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий і
технологічний.
Філолофсько-методологічна основа визначає загальні
положення теорії пізнання, наукові категорії й основні
принципи діалектики і виступає як змістовна підстава
всякого методологічного знання, визначаючи світоглядні
підходи до процесу пізнання і перетворення дійсності.
Загальнонауковий рівень уможливлює вивчення
перекладознавчих проблем з позиції системного підходу,
який дає змогу точно позначити цілісний об'єкт, виділити
його із середовища, конкретизувати його, з одного боку, а з
іншого – розглядати об'єкт разом із середовищем, з його
родовими підставами і контекстом існування.

111