Page 114 - 6194
P. 114

Біля  пологих  плоских  берегів  переважно  формуються
                            opганогенні  карбонатні  за  складом  осади  і,  так  звані,  осади
                            пляжів.  Органогенні  осади  утворюються  за  рахунок
                            накопичення залишків фауни і флори, яка дуже поширена на
                            літоралі  і  плоских  узбережжях.  В  утворенні  цих  осадів
                            особливо велика роль належить рослинності та приростаючим
                            організмам.
                                   Багаторазове  переміщення  уламків  призводить  до  їх
                            диференціації  і  відкладання  за  масою.  Найбільш  великі
                            уламки (валуни, галька) переносяться на незначну відстань  і
                            складають  в  основному  береговий  вал.  Дальше  від  нього  в
                            море відносяться піщані частинки різної величини, а ще далі -
                            алевритові та глинисті різновидності.
                                   Водна  товща,  дно  і  надра  Світового  океану  містять
                            різноманітні тверді, рідкі та газоподібні мінеральні утворення,
                            що  мають  промислову  цінність.  Найбільше  значення  мають
                            нафта  і  газ,  розсипні  родовища  олова,  рідкісних  металів,
                            золота,  алмазів,  залізо-марганцеві  конкреції,  намули  та
                            масивні  сульфіди,  фосфорити,  нерудні  будівельні  матеріали
                            тощо.  Підраховано,  що  в  надрах  Світового  океану  зараз
                            знаходиться  не  менше  половини  світових  ресурсів  нафти  і
                            газу.  На  шельфі  Світового  океану  виявлено  сотні  родовищ
                            нафти і газу. Зокрема, понад 500 родовищ - у Північному морі,
                            близько  40  родовищ  –  у  Перській  затоці.  Перспективи
                            нафтогазоносності  пов'язуються  з  осадовими  товщами  на
                            підніжжях  континентальних  схилів  і  на  дні  глибоководних
                            котловин деяких окраїнних морів.
                                   Морські розсипи золота, платини, алмазів, каситериту,
                            циркону, монациту, рутилу, ільменіту, титаномагнетиту та ін.
                            формуються також в прибережних зонах шельфів і на пляжах.
                            Вони  виникають  в  умовах  інтенсивного  перемивання  осадів
                            береговими     хвилями     або    знаходяться    в    реліктових
                            алювіальних відкладах, затоплених морем річкових долин. В
                            межах Світового океану знаходяться величезні запаси залізо-
                            марганцевих  конкрецій,  продуктивність  яких  змінюється  від
                                                               2
                                            2
                            менше  1  кг/м   до  50-70  кг/м .  Найбільш  широко  вони
                            розповсюджені  в  пелагічних  районах  Світового  океану.  За
                            середнім  вмістом  основних  рудних  компонентів  залізо-
                            марганцеві конкреції, в межах окремих вивчених океанічних
                            районів, співставимі з рудами родовищ, які розробляються на
                            континентах.
                                   Видобуток корисних копалин  із вод Світового океану
                            розпочався  давно.  Сьогодні  видобувається  близько  30%
                            загальносвітового  обсягу  видобутку  нафти  і  15%  газу.  Із
                            морських розсипів видобуваються руди заліза в Японії і Новій
                            Зеландії, платини - в США, каситериту - в країнах Південно-

                                                           113
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119