Page 106 - 6194
P. 106

горотворення,  які  супроводжувались  активною  вулканічною
                            діяльністю. Важливу роль у зміні клімату Землі повинні були
                            відіграти  тектонічні  рухи.  Вони  могли  переміщувати
                            континенти  з  однієї  кліматичної  зони  в  іншу,  піднімати  або
                            опускати  окремі  ділянки  земної  кори,  сприяти  вулканічній
                            активізації  тощо.  Все  це  призводило  до  зміни  клімату  в
                            планетарних  масштабах.  Тому,  не  виключений  вплив
                            тектонічних факторів і на зледеніння Землі в окремі епохи.
                                   Якщо  врахувати,  що  астрономічні  та  геологічні
                            фактори  могли  діяти  одночасно,  то  при  їх  спільному
                            спрямованому      впливі    могли    виникнути     різкі   зміни
                            температури,  достатні  для  періодичних  похолодань  і
                            потеплінь.  На  протязі  кожного  льодовикового  періоду
                            поширення  зледенінь  на  земній  поверхні  відрізнялось.
                            Зокрема,  сучасну  епоху  для  Антарктиди,  Гренландії,
                            Шпіцбергена  можна  назвати  льодовиковою,  а  для  решти
                            території      Земної      кулі      -міжльодовиковою.        На
                            Східноєвропейській  рівнині  виділяють  чотири  зледеніння
                            антропогенового  віку:  окське,  дніпровське,  московське  і
                            валдайське.  Льодовик  наступав  зі  Скандинавії  і  рухався  на
                            південний захід, південь і південний схід.
                                   Сезонне промерзання грунтів  характерне для  регіонів,
                                                                          0
                            де  середньорічна  температура  вища  0 С.  Промерзання
                            проходить взимку  на  глибину  до  декількох  метрів.  Підземні
                            води,  які  містяться  в  порах  і  тріщинах  гірських  порід,
                            замерзають  і  збільшуються  в  об'ємі.  Розвивається  значний
                            тиск,  в  результаті  чого  поверхня  промерзлого  грунту
                            деформується.  Це  явище  називається  пученням  грунту.  В
                            літній  період  глинисті  породи,  які  містять  велику  кількість
                            вологи, розмерзаються, втрачають свою міцність, розкисають
                            і  набувають  здатності  текти.  Цей  процес  називається
                            соліфлюкцією, тобто здатністю грунтів текти при відтаненні.
                                   Багаторічне  промерзання  грунтів  виникає  в  тих
                                                                                 0
                            районах,  де  середньорічні  температури  нижче  0 С.  Вода  в
                            порах  і  тріщинах  гірських  порід  знаходиться  в  замерзлому
                            стані  протягом  багатьох  століть.  Утворену  при  цьому  зону
                            мерзлих порід назвали зоною вічної мерзлоти. В 1955 р. П.В.
                            Швецовим  було  запропоновано  замінити  цей  термін  на
                            “криолітозону”.  Зараз  дуже  широко  застосовується  поняття
                            "багаторічна  криолітозона",  "багаторічно-мерзлі  породи"  та
                            "багаторічна мерзлота". Із названих понять найбільш вдалим,
                            вважається  термін  "багаторічна  мерзлота".  Але  і  він  не
                            відповідає дійсності природного явища промерзання грунтів і
                            гірських порід, оскільки породи з від'ємними температурами
                            виникають і зникають в процесі геологічного розвитку Землі.



                                                           105
   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111