Page 68 - 6183

впливає на продуктивність праці ремонтних робітників, визначає рівень
культури виробничого процесу ремонту автомобілів.

Основними забруднювачами деталей є: нагар, накип, смолянисто-
масляні відкладення, асфальтно-бітумні залишки та ін. Видалення цих

забруднювачів – складний фізико-хімічний процес, який пов'язаний з
властивостями молекулярно-механічного зчеплення.

Фізико-хімічні основи видалення технологічних забруднень розроблені

академіком П. А. Ребіндером. Згідно цієї теорії, процес зняття забруднень

включає механічне, теплове, хімічне, фізичне і інші дії.

При високій температурі в'язкість відкладень зменшується, вони

розм'якшуються і, отже, більш легко відшаровуються від поверхні деталі.

Хімічно активні речовини (луги та ін.), адсорбуючи на поверхні забруднень,

розпушують їх, знижують поверхневий натяг масляних плівок. Механічна дія

струменя миючого розчину інтенсифікує процес відшаровування і зняття

плівки забруднення. Ультразвук, вібрації і інші фізико-механічні процеси

сприяють розриву адсорбційно-молекулярних зв'язків між частками

відкладень і поверхнею металу деталі. Найбільш ефективна для зняття
забруднень комплексна дія декількох факторів.

3.4.2 Сучасні технічні миючі засоби

Найбільш поширений миючий засіб в ремонтному виробництві –

розчин каустичної соди, який проте, має високу токсичність та не може

застосовуватися для очищення і миття деталей з алюмінію і його сплавів.

Алюміній (як амфотерний метал) реагує з лугами з утворенням розчинної

солі – алюмінату натрію, тому для знежирення деталей з алюмінію і

алюмінієвих сплавів використовують розчини на основі кальцинованої соди

(10...15 г/л), з додаванням тринатрійфосфату (10...25 г/л) і рідкого скла

(10...15 г/л).

64