Page 30 - 6183
P. 30
Технічні засоби можуть бути вмонтовані в автомобіль і приєднуватись
до нього. До вмонтованих відносяться датчики, щиткові покажчики,
сигнальні лампочки, сигналізатори засмічення фільтрів, лічильник
наробітоку і т.ін., до приєднувальних – стенди, пересувні діагностичні
станції, ручні комплекти, окремі прилади і пристосування.
Як правило, діагностування автомобілів починається суб'єктивними
методами. Якщо з їхньою допомогою неможливо установити місце і характер
несправності, тоді застосовують об'єктивні методи. Суб’єктивні методи
діагностування менш трудомісткі й у той же час досить ефективні для
виявлення зовнішніх несправностей і технічного стану окремих складальних
одиниць і спряжень. Об’єктивні методи діагностування дають можливість
безпомилково установити значення параметрів технічного стану автомобілів.
Параметри технічного стану автомобілів розділяють на прямі і
опосередковані. Перші безпосередньо характеризують працездатність або
справність автомобілів, а другі – непрямо. До прямих параметрів відносяться:
зазори і натяги в сполученнях, взаємне розташування, геометрична форма,
розміри, шорсткість, механічні властивості деталей, зусилля і тиск в спря-
женнях, витрата палива, густина електроліту і т.ін. Ці параметри визначають
вимірювальними інструментами, приладами і пристосуваннями.
Прямі параметри, в основному, дають найбільш об’єктивну оцінку
стану об’єкта, що діагностується. Але часто буває, що їх виміряти важко
через необхідність розбирання об’єкта, яке викликає порушення взаємного
розміщення деталей у спряженнях. Тоді вдаються до опосередкованих
параметрів, вони більш правильно характеризують технічний стан об’єкта
діагностування, ніж прямі.
Наприклад, стан масляного насоса краще визначити за продуктивністю
і тиском, а гідророзподільника і циліндро-поршневої групи – відповідно за
кількістю витоку масла і кількістю газів, які проникають у картер, ніж за
величиною зазорів у спряженнях.
26