Page 130 - 6183

основі тих самих смол, що і сама фарба. Сушіння проходить за природньої
температури протягом 48 год, а за температури 100...110 °С – 0,5...1,0 год.

Шпаклюють пастами, що складаються з пігментів, наповнювачів (охра,
сурик, крейда та ін.) і розбавлювачів. При місцевому шпаклюванні пасту

наносять вручну, гумовими шпателями, а при суцільному -
фарборозпилювачем.

Щоб уникнути розтріскування шар шпаклівки не повинен

перевищувати 0,4...0,5 мм Якщо необхідно нанести товщий шар, то

застосовують багатошарове (2…3 разове) шпаклювання з проміжними

сушінням і зачисщуванням поверхні.

Шліфування після шпаклювання виконують наждачною шкуркою

№ 150...280 або пемзою. Для шліфування використовують агрегати ШРСУ-8

або ручну пневматичну машинку РД-1. Потім наносять лакофарбове

покриття.

Сушка і затвердіння основних видів лакофарбових покриттів полягає у

випаровуванні леткого розчинника та полімеризації зв'язуючої речовини.

Природну (холодну) сушка застосовують при фарбуванні

швидковисихаючими (нітроцелюлозними) емалями.

Штучне сушіння проводиться гарячим повітрям в сушильних камерах.

Гаряче повітря подається зверху з калориферів, а холодне видаляється знизу

системою відсмоктування.

При терморадіаційному сушінні інфрачервоне проміння від потужних

ламп розжарювання проникає через шар покриття, нагріває металеву

поверхню, чим забезпечують висихання фарби з середини. У зв'язку з тим,

що верхні шари висихають під дією природних процесів, покриття твердіє

рівномірно по всій глибині і виходить щільним та міцним. Конвекційна

сушка позбавлена цієї переваги і покриття виходить пористим, менш міцним.

Кінцева обробка лакофарбових покриттів полягає в шліфуванні

шкурою № 320...360 з подальшим обдуванням стисненим повітрям,

промивкою водою і протиранням розчинником № 648, сушці і поліруванні

126