Page 93 - 6155

Ширину впуску підбирають дослідним шляхом, але з деяким
наближенням її можна обчислити за формулою:
b = (k⸱√A)/30 , мм (1.40)
2
де А - площа поверхні матриць, мм .
Накладний впуск (рис. 1.35, а) використовують там, де
звичайний прямокутний впуск може призвести до «вільного
струменя». Розміри впускного каналу (глибина h, ширина b)
визначають за тими ж формулами, що і для прямокутного. Довжину
вибирають у межах 0,5-1,2 мм, визначають за формулою:
l 2
l2 = (h + 0,5b), мм (1.41)
Віяловий впуск (рис. 1.9.15, б) має змінний за довжиною
перетин, його ширина до гнізда збільшується, а глибина
зменшується, але площа поперечного перерізу має залишатися
постійною. Він застосовується для тонкостінних виливків з великою
поверхнею.
Віялова форма впуску розширює потік розплаву, в результаті
чого відбувається більш рівномірне заповнення гнізда з найменшою
кількістю ліній холодних спаїв. Його розміри можна визначити за
формулами, наведеними вище для прямокутного впуску ( ), а
розмір визначають за формулою:
h 2 = (b⸱h 1)/D , мм (1.42)
де D - діаметр підвідного каналу, мм.
Для компенсації зростаючих уздовж стінок втрат тиску
зазвичай практикують збільшення висоти ливника з кожної бічної
сторони, забезпечуючи цим велику рівномірність потоку по всьому
віялові впуску.

Петльовий впуск (рис. 1.35, в) - один із варіантів накладного
впуску. Його ширина у = D, де D - діаметр розвідного каналу, мм;
висота x = 0,9t де t - товщина стінки виливка, мм; довжина L = 1,5D
мм.

93