Page 91 - 6155

За значного збільшення перерізу впуску збільшуються
трудомісткість механічної обробки виливки і тривалість циклу
лиття.
Найчастіше застосовують впускні канали круглого і
прямокутного перетинів. Зміною висоти прямокутного впуску
регулюють тривалість витримки під тиском, а зміною ширини -
умови заповнення гнізда форми.
На рис. 1.35 представлені види, розташування і розмірні
співвідношення впускних літників.
Попередньо розміри впуску розраховують емпірично за
формулами, а остаточно визначають після пробних виливків.
Прямокутний торцевий впуск виконують у вигляді
прямокутного каналу в двох або в одній з оформлювальних плит
(симетричне і несиметричне розташування). Переваги цього впуску
полягають у простоті виготовлення, можливості досягнення високої
точності і зміни розмірів впуску в потрібному напрямку. Істотним
недоліком такого впуску є помітний слід на литві.
Втрати тиску у впускному каналі приблизно пропорційні його
довжині, тому її слід приймати мінімальною. На практиці цю
довжину приймають у межах 0,5-0,8 мм (рідше - до 1,2 мм).
Глибина впускного каналу визначає тривалість затвердіння в
ньому матеріалу. Її знаходять за таким співвідношеням:
(1.39)
де t - товщина стінки деталі, мм;
k - стала, що залежить від матеріалу.
Величина k для поліетилену та полістиролу складає 0,6;
поліформальдегіду, полікарбонату і поліпропілену - 0,7; поліамідів,
полі метилметакрилату - 0,8; полівінілхлориду - 0,9.
Площа поперечного перерізу впуску визначає швидкість
заповнення гнізда.

91