Page 10 - 6143

захоплювали прибережні міста, поселення, захоплювали
купецькі судна. їх на наших землях називали варягами.
У Середньовіччі масове переміщення людей
спостерігалося під час христових походів. Це давало змогу не
лише завойовувати нові території, а й пізнавати їх,
розширювати ринки збуту, закуповувати нові товари.
Детальні описи цих країн і народів залишили такі відомі
мандрівники, як Афа-насій Нікітін і вже згадуваний нами
Марко Поло.
Важливою віхою у розвитку туризму стало
використання мінеральних вод, грязей з лікувально-
оздоровчою метою, їх застосування з давніх-давен
засвідчують археологічні розкопки, описи в Біблії, наприклад,
про використання священного озера Бенарес під Єрусалимом
з лікувальною метою.
В. Мацола зазначає, що про рекреаційно-туристичну
діяльність у сучасному розумінні цього слова ми можемо
говорити лише в Древній Греції та Стародавньому Римі. У
цих країнах сформувалися спеціальні центри з цінними
природними рекреаційними ресурсами, які надавали широкий
асортимент рекреаційних послуг: купання, пиття, гарячі
ванни, натирання, лікування, побутові послуги і т. д.
Із зародженням курортів встановився режим лікувальних
процедур. Від середини XVI ст. у Карлсбаді вперше
запроваджено податок із пацієнтів. На початку XVII ст. у
Франції вже існувала курортна інфраструктура, створена для
нагляду за курортами, їх експлуатацією. Такі ж установи
виникли у Великій Британії, Швейцарії5.
У цьому ж періоді (кінець XVII ст.) у французькому
лексиконі з'явився термін "турист". Ним називали
представників привілейованої знаті, котрі з цікавості
відвідували зарубіжні країни. Особливо посилився інтерес до
Італії, античних пам'яток Риму, Флоренції й інших міст. Із
відкриттям Помпеї (XIX ст.) Італія перетворилася на провідну
туристичну країну Європи.
Розвиток туризму суттєво пришвидшився у XVIII ст.,
коли виникли морські курорти, створивши моду на купання у
морській воді. Перші великі готелі на таких курортах були

10