Page 35 - 6128
P. 35
Розвиток представляє складний процес якісних змін в системі.
Це незворотні, визначені за напрямом, закономірні зміни
матеріальних і ідеальних об’єктів, які приводять до виникнення
нової якості. Розвиток – фундаментальна основа усього всесвіту.
Наведемо основні питання розуміння природи розвитку:
- просторова характеристика розвитку;
- часова лінія розвитку;
- характер або вектор розвитку;
- якість процесів перетворення в процесі розвитку;
- етапи розвитку;
- джерела розвитку;
- механізми розвитку.
Типологія розвитку систем складається з наступних груп: 1
просторові зміни (обмежений, розширюючий); 2 швидкість
розвитку (еволюційний, революційний); 3 вектор розвитку
(прогресивний, регресивний); 4 домінуюче перетворення
(субстратний, структурний, організаційний, функціональний); 5
етапи розвитку (зародження, зростання, максимізація, криза, спад,
смерть системи); 6 джерела розвитку (внутрішні – самостійний,
зовнішній – паразитарний); 7 стійкість розвитку (стійкий,
нестійкий); 8 механізми розвитку (детермінований, біфуркаційний,
імовірнісно-стохастичний); 9 рівні ієрархії систем (атомний,
генетичний, клітинний, молекулярний, гомеостатичний, розвиток
організму, зоопопуляційний, соціальний, планетарний, космічний).
Стійкість і нестійкість – дві сторони процесу розвитку.
Саморозвиток – це розвиток за рахунок внутрішніх ресурсів і
джерел у відповідності до власної програми. Передбачає механізми
цілевизначення, самоорганізації, саморегуляції, самоуправління.
Кожна система проходить стадії народження, становлення,
зрілості, занепаду.
Основні класифікаційні групи майбутнього системи: 1
точка відліку (системне, бажане); 2 вектор перетворень
(прогресивне, консервативне); 3 ступінь реалістичності
(реалістичне, нереалістичне); 4 часове віддалення (найближче,
середнє, далеке); 5 оптимальність (оптимальне, неоптимальне); 6
характер детермінації (визначене, імовірнісне); 7 положення
домінуючих факторів (екзогенне, ендогенне).
Стосовно майбутнього, теорія систем формулює коло
проблем:
- встановлення ступеня свободи людини при впливі на
систему з метою досягнення бажаного майбутнього;
33