Page 33 - 6128

УПРАВЛІНСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ

В менеджменті розрізняють внутрішнє (ВС) і зовнішнє
середовище (ЗС). Для виживання СЕС ЗС представляє головний
фокус досліджень, а адаптація до середовища – сучасна стратегія
життєдіяльності. ЗС складається із прямого (мікро-: споживачі,
постачальники, конкуренти, посередники, фінансові кола, контактні
аудиторії, органи влади) і посереднього (макро-: економічні,
політичні, природні, соціальні, культурні, демографічні, екологічні)
впливу. В залежності від того, наскільки СЕС адаптивна до змін
довкілля, виділяють два типи управління: механістичний
(консерватизм, негнучкі структури, опір змінам, жорстка ієрархія
тощо) і протилежний – органічний (влада заснована на знаннях,
розвинуті інформаційні системи, інновації тощо).
ЗС характеризується взаємозв’язками факторів – рівень
сили, за яким зміна одного фактора впливає на інші; складністю –
кількість факторів, на які система вимушена реагувати, а також
варіативність кожного фактора; динамізм – швидкість змін в
довкіллі; невизначеність – відносна кількість релевантної
інформації про довкілля і впевненість в її точності тощо.
Внутрішнє середовище формується в залежності від
зовнішнього і представляє сукупність ОУ (персонал, засоби
виробництва, технологія, фінанси, запаси ресурсів і готової
продукції, дані, продукти праці) і СУ (менеджери, засоби
управлінської праці – техніка, управлінська технологія,
організаційні структури, інформаційні системи – інформаційні
ресурси, продукти, науково-методологічні канони, управлінські
рішення).
Ефективність управління визначається рівнем керованості як
внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

Рекомендована література: основна: 2,6,12; додаткова:
8,22,27.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1 Теорія адаптації та її роль в процесі розвитку соціально-
економічних систем (СЕС).
2 Характеристика основних складових ринкового середовища.
3 Тенденції розвитку СЕС в конкурентному середовищі.
4 Ринок як система і його рівновага.

31