Page 9 - 6111
P. 9

У  загальному  випадку  задача  аналізу  формулюється  в  такий
                            спосіб.  Виходячи  з  мети  дослідження  визначається  набір
                            характеристик    Y={y 1,   …,   y M1}   досліджуваного    об’єкта
                            (комп’ютерна система, її елемент, підсистема, деякий процес і ін.) і
                            точність  Δ  =  {δι,  ..,  δм},  з  якою  вони  повинні  бути  визначені.
                            Потрібно знайти спосіб оцінки характеристик Υ об’єкта з заданою
                            точністю Δ і на основі цього способу визначити характеристики.
                                При аналізі систем у процесі експлуатації оцінка характеристик
                            Υ здійснюється, як правило, виміром параметрів функціонування з
                            обробкою     вимірювальних      даних.    У    цьому     випадку
                            використовується  методика,  що  встановлює  склад  вимірюваних
                            параметрів,  періодичність  і  тривалість  вимірів,  а  також
                            вимірювальні засоби і засоби обробки даних. З метою скорочення
                            витрат на аналіз прагнуть вимірювати по можливості менше число
                            найбільш  просто  вимірюваних  параметрів  X={x 1,...  ,x ν},  а
                            необхідний  набір  характеристик  визначати  непрямим  методом  –
                            обчисленням з використанням залежностей y т= φ т(Х), т=1, ..., М. Ці
                            залежності,  або  мають  статистичну  природу,  або  створюються  на
                            основі  фундаментальних  закономірностей  теорії  комп’ютерних
                            систем.
                                При  аналізі  проектованих  систем  для  оцінки  характеристик  Υ
                            необхідно володіти моделлю F, що встановлює залежність Y=F(X)
                            характеристик  від  параметрів  системи  X,  що  визначають  її
                            конфігурацію,  режим  функціонування,  робоче  навантаження.  У
                            цьому випадку розв’язок задачі зводиться до проведення на моделі
                            експериментів,  що  дозволяють  дати  відповіді  на  поставлені
                            питання.  Точність  оцінки  характеристик  проектованої  системи
                            залежить  від  адекватності  моделі  і  похибки  вимірювання
                            параметрів X.

                                Завдання ідентифікації
                                 При експлуатації комп’ютерних систем виникає необхідність у
                            підвищенні їх ефективності шляхом підбору конфігурації і режиму
                            функціонування,  що  відповідають  класу  розв’язуваних  задач  і
                            вимогам  до  якості  обслуговування  користувачів.  У  зв’язку  з
                            зростанням  навантаження  на  систему  і  переходом  на  нову
                            технологію  обробки  даних  може  знадобитися  зміна  конфігурації
                            системи,  використання  більш  сучасних  операційних  систем  і
                            реалізованих ними режимів обробки. У цих випадках варто оцінити
                            можливий  ефект,  для  чого  необхідні  моделі  продуктивності  і
                            надійності системи. Побудова моделі системи на основі апріорних
                            даних  про  її  організацію  до  даних  вимірів  називається
                            ідентифікацією системи.
                                                              8
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14