Page 12 - 6111

- S={S i} - множина можливих конфігурацій комп’ютерних
систем;
- С = {С J} – множина можливих режимів обробки.

Обмеження на характеристики і параметри системи:

z , , z  (Y  X )
 

будемо представляти у вигляді:

z  z * , , z  z *
   

z * , , z *
де   – області допустимих значень відповідних
характеристик і параметрів.

Критерій ефективності системи представляється заданою
функцією:

Е = Ф(Y),

що залежить від характеристик системи, що у свою чергу
визначаються її параметрами Y=F(Θ, S, C). У встановлених
позначеннях задача синтезу комп’ютерної системи формулюється
так: визначити конфігурацію S і режим обробки C, що максимізує
ефективність системи:

maxE  max  (Y )
s S ,c C (1.1)
при виконанні обмежень:
z  z * , , z  z *
    (1.2)

На відміну від завдання аналізу, спрямованого на визначення
характеристик системи Υ по заданих параметрах X, завдання
синтезу полягає у визначенні параметрів конфігурації S і режиму
обробки C, що відповідають параметрам робочого навантаження Θ і
характеристикам системи Υ, заданим у вигляді (1.1), (1.2). Для
задач синтезу характерні два наступних моменти. По-перше,
передбачається наявність моделі Y=F(Θ, S, C), що встановлює
залежність характеристик системи від її параметрів. По-друге,
задача синтезу являє собою оптимізаційну задачу і припускає
11