Page 35 - 6109
P. 35

дедуктивному логічному виведенні.
                      У  найтиповішому  випадку  логічна  модель  завдання  знань  базується  на
               формалізмах логіки предикатів першого порядку.



                      4.2 Основні положення числення предикатів

                      Предикатом  називається  деяка  логічна  функція  від  довільного  числа
               аргументів,  яка  приймає  одне  з  двох  можливих  значень  −  "істина  "  або
               "хибність ". Предикат можна розуміти як певне твердження, істинність якого
               залежить  від  змінних  —  об'єктів,  про  які  йдеться  в  цьому  твердженні.  Як
               приклад можна навести фразу "X більше за 2 ". Цей предикат є функцією від
               аргументу X і набуває значення "істина", наприклад, при Х= З, і "хибність" при
               Х= 1.
                      Логіку  предикатів  деякою  мірою  можна  вважати  спеціальним  мате-
               матичним  апаратом  формалізації  людського  мислення.  Тому  визнається,  що
               мови  програмування  логічного  типу  є  найзручнішими  для  роботи  з  базами
               знань.
                      Числення предикатів використовує такі основні елементи:
                      1)  константи (константні терми) с 1, с 2, ...;
                      2) змінні (змінні терми) x 1, х 2, ...;
                      3) функціональні літери f 1, f 2, ...;
                      4) предикатні літери p 1, p 2, ...;
                      5) логічні символи , ,, , ~

                      6) спеціальний символ  .
                      Елементарне твердження складається з предиката і зв'язаних з ним термів.
               Складні твердження будуються з елементарних за допомогою логічних зв'язок.
               Серед них можна виділити логічні зв'язки: "і" (and, ), "або " (or, ), "ні" (not, ~)
               та  імплікацію  ().  Імплікація  посідає  особливе  місце,  оскільки  вона
               використовується для побудови правил виведення і читається "якщо ...,тоді ...".
                      Наступний перелік містить опис зв'язків, які використовуються в логіці,
               та їх змістовних інтерпретацій. Тут а та b означають будь-які твердження.

                      Таблиця 4.1 – Основні логічні операції

                                      Зв'язок                             Запис           Інтерпретація
              Заперечення                                                   ~ а      "не є а"
              Кон'юнкція                                                    а&b      "а та b"
              Диз'юнкція                                                   a  b   "а або b"
              Імплікація                                                   а  b   "з а випливає b"

              Тотожність (еквівалентність, рівність)                      а  b   „а еквівалентне b”
                      Наприклад, запис:
                      чоловік (женя) жінка (женя)
                      є однією з формалізацій запису твердження, що людина Женя може бути
               або чоловіком, або жінкою. Аналогічно,
                      чоловік (X)  людина (X) означає, що якщо дехто на ім'я X є чоловіком, то


                                                                                                            35
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40