Page 116 - 6109

12 Вступ в експертні системи

У основі стратегії інтелектуальних технологій лежить поняття парадигми
– концептуального уявлення на суть проблеми або завдання і принцип її
рішення. Центральна парадигма інтелектуальних технологій - це обробка знань.
Системи, ядром яких є база знань або модель наочної області, описана на мові
надвисокого рівня, наближеній до природної мови називають
інтелектуальними. Найчастіше інтелектуальні системи (ІС) застосовуються для
вирішення складних завдань, зв'язаних з використанням слабких
формалізованих знань фахівців-практиків, а також з логічною обробкою
інформації. Наприклад, підтримка ухвалення рішення в складних ситуаціях,
аналіз візуальної інформації, управління в електричних ланцюгах
електроустаткування і мережах розподілу електроенергії; пошук несправностей
в електронних пристроях, діагностика відмов обладнання і так далі. Типовими
прикладами ІС є експертні системи (ЕС) і штучні нейронні мережі (ІНС), що
беруть на себе вирішення питань витягання і структуризації знань, а також
технологічні аспекти розробки систем, заснованих на знаннях.
Експертні системи – це швидко прогресуючий напрям в області штучного
інтелекту. Сучасні ЕС є складними програмними комплексами, акумулючими
знання фахівців в конкретних наочних областях і поширюючими цей
емпіричний досвід для консультування менш кваліфікованих користувачів.
Парадигма ЕС припускає наступні об'єкти, а також етапи розробки і
функціонування ІС:
– формалізація знань – перетворення експертом проблемного знання у
форму, наказану вибраною моделлю представлення знань;
– формування бази знань (БЗ) – вкладення формалізованих знань в
програмну систему;
– дедукція – рішення задачі логічного виводу на основі БЗ.
Основні чинники, що впливають на доцільність і ефективність розробки
ЕС:
– брак фахівців, що витрачають значний час для надання допомоги
іншим;
– виконання невеликого завдання вимагає численного колективу
спеціалістів, оскільки жоден з них не володіє достатнім знанням;
– понижена продуктивність, оскільки завдання вимагає повного аналізу
складного набору умов, а звичайний фахівець не в змозі проглянути за
відведений час всі ці умови;
– велика розбіжність між вирішеннями самих хороших і найгірших
виконавців;
– наявність експертів, готових поділитися своїм досвідом.
Порівняльні властивості прикладних завдань для їх вирішення ЕС
приведені в табл. 12.1.

116