Page 15 - 6104

уклоном, направленим від осі до лотків, поступово перетворюється в односхилу з
поперечним уклоном у напрямку поздовжнього уклону пересічної вулиці (на
перехрестях) або до центра кривої (на віражі);
4) утворення поверхні в межах розмостки можливе двома шляхами: поступовим
зміщенням гребня проїжджої частини в бік верхнього лотка; або поступовим
зменшенням поперечного уклону верхньої половини проїжджої частини від типового в
бік лотка до направленого в протилежну сторону;
5) при плануванні перехресть двох рівнозначних вулиць ув'язування поверхонь
поширюється на обидві вулиці. Як опорну точку вибирають перехрещення осей
вулиць. Проектування таких перехресть починають з центра. Першу горизонталь
проводять з урахуванням напрямку поздовжніх ухилів пересічних вулиць і бажаного
напрямку скидання води з поверхні перехрестя. Довжину розмостки відкладають на осі
вулиць. У межах розмостки градуюють три лінії – обидва лотки і вісь;
6) поверхні тротуарів проектують після закінчення вертикального планування
проїзних частин. Найбільш складною ділянкою при цьому є заокруглення тротуару.
При скупченні горизонталей на цій ділянці необхідно перевірити поздовжній ухил на
тротуарі. Якщо ухил перевищує допустимий, його треба зменшити за рахунок зміни
висоти бортового каменя. На складному рельєфі при великих поздовжніх ухилах на
тротуарах допускається влаштування сходів;
7) випадок, коли одна з вулиць головна: поверхня обох напрямків головної вулиці
від точки перехрещення осей вирішується незалежно від наявності перехрестя:
проектуються проектні горизонталі на проїжджій частині за формулами, наведеними в
попередньому розділі;
8) якщо напрямок уклонів тротуару не змінюється після його закруглення, з
наближенням до перехрестя з вищої частини поперечний уклон тротуару поступово
зменшується з переходом його на протилежний напрямок;
9) іноді на широких тротуарних смугах можна обійтись без сходів, якщо
наблизити пішохідну доріжку в бік бортових каменів, де поздовжній уклон зменшується;
10) випадок, коли вулиці однозначні: уникнути утворення поперечних лотків
можна при формуванні поверхні перехрестя як односхилої з уклоном в напрямку схилу
косогору. Таким чином поверхні проїжджих частин усіх чотирьох відрізків вулиць
повинні розмощуватись в односхилі.

1.5 Вертикальне планування внутрiшньоквартальних проїздів

Для побудови проектних горизонталей по проїздах в межах ділянки проектування
перш за все необхідно прокласти систему планувальних осей, по яких в подальшому
будуть визначені характерні точки з проектними відмітками, які дозволять виконати
градуювання відрізків між ними. Лінії для градуювання можуть прокладатися як по осях
проїздів, так і по якійсь з бровок проїздів. Важливо, щоб осі утворювали суцільну сітку,
яка б відповідала схемі трасування проїздів в межах ділянки проектування. Так, у випадку
примикання одного проїзду до іншого планувальні осі кожного відрізка повинні виходити
з однієї точки.
Вертикальне планування внутрiшньоквартальних проїздів вирішують способом
червоних горизонталей. Під час проектування схеми вертикального планування
кварталу передбачають стікання дощової води проїздами в напрямку до прилеглих
вулиць. Тому внутрiшньоквартальнi проїзди розташовують нижче прилеглої території
(бажано не більше, як на 0,5 м), вони мають поздовжній ухил не менше ніж 5 i не більше
ніж 80%. Поперечні профілі проїздів проектують дво- або односхилими. Величини
поперечних ухилів знаходяться у межах: 20 – 40 ‰ для двосхилих, 10 – 40% для
14