Page 55 - 6103

Тому показники надійності їх можна визначити тільки
шляхом відповідних розрахунків.
Тут розглядаються схеми районних ПС 110 – 220 кВ
(рис. 2.3), які розрізняються числом ліній, кількістю і типом
обладнання. Залежність надійності цих підстанцій від
надійності основного обладнання досліджувалося з
допомогою поліномів регресії. Коефіцієнти цих поліномів
отриманий при варіюванні значень показників надійності – за
аналогією з дослідами факторного експерименту.
У даному випадку «експеримент» полягає в
розрахунку показників надійності підстанцій при вихідних
даних про надійність обладнання, взятих на верхньому та
нижньому рівні в комплексі, визначених планом
багатофакторного активного експерименту.
Межі вимірювання показників надійності обладнання
(табл. 2.6) вибиралися таким чином, щоб в розглянутий
інтервал входили наявні оцінки показників надійності
електроенергетичного обладнання 110 – 220 кВ.
Для схем підстанцій а – г (рис. 2.3) в якості
варіаційних факторів Х j були прийняті наступні параметри: λ л
– Х 1; λ в – Х 2; λ тр – Х 3; λ ко – Х 4; τ л – Х 5; τ тр – Х 6. Для схем ПС д
– з: λ л – Х 1; λ в – Х 2; λ тр – Х 3; τ л – Х 4; τ в – Х 5; τ тр – Х 6. Тут λ л, λ в,
λ тр, λ ко – параметри потоку відмов лінії, вимикача,
-1
трансформатора, короткозамикача і від’єднувач, год ; τ л, τ в,
τ тр – середній час відновлення лінії, вимикача,
трансформатора.
Розрахунок проводять відповідно до плану факторного
експерименту, що япляє собою дробову репліку повного
3
факторного експерименту типу 2 . Таку дробову репліку
можна получити із матриці ПФЕ, поклавши Х 4= Х 1 Х 2, Х 5= Х 1
Х 3, Х 6= Х 2 Х 3, і прирівнявши потрійну взаємодію b 123 нулю.

56