Page 28 - 6102

позитивно налаштована на сприйняття друкованої чи трансльованої
інформації, якщо, звичайно, її автор чи ЗМІ не мають негативної репутації.

Однак нерідко цю налаштованість намагаються використати в політичній
боротьбі з метою аргументування економічних, соціальних дій, проектів, які

зачіпають інтереси людей. Дезінформуючи суспільство, в матеріалах ЗМІ
нав’язують вибіркову увагу до фактів, приписують певній особі заяви, які

вона ніколи не робила; оприлюднюють інформацію після втрати нею

актуальності; наводять неточну цитату або уривок фрази, яка поза

контекстом набуває іншого, часом протилежного змісту.

Розв’язуючи поставлені в дослідженні завдання, автор дійшов

висновків, які виносяться на захист:

1. Історіографічний аналіз підтвердив необхідність комплексного

узагальнення ролі ПР у сфері політичної діяльності пов’язаної з виборами.

Використання псевдотехнологій ПР реально загрожує демократичному

суспільству, завдає немалої шкоди громадянам, їх об’єднанням. Така

практика стримує розвиток демократії (псевдотехнології змінюють

сприйняття суспільних явищ, процесів, створюють неадекватне ставлення до

них), обмежує ефективність соціального управління (намагання через вплив

на свідомість створювати враження про можливість розв’язання соціальних

проблем зменшує можливості ефективного управління соціальними

процесами), знижує відповідальність органів державного управління і

місцевого самоврядування, оскільки діяльність в умовах неточного

відображення дійсності спричинює відчуження управління від реальності,

уникнення відповідальності за справи. Ці проблеми й надалі залишаються

пріоритетними у вітчизняних і закордонних дослідженнях ПР.

2. ПР є наукою і мистецтвом досягнення гармонії за допомогою

взаєморозуміння, заснованого на правді й інформованості. ПР діяльність є

засобом впливу на суспільні процеси задля діалогу між ланками суспільства з

метою досягнення громадянського консенсусу. ПР не є пропагандою,

рекламою, роботою в пресі – це вміння переконувати людей, впливати на