Page 411 - 61

електричними полями, що викликані процесами в іоносфері,
ядерними вибухами, грозами і т.п. Джерелами природних по-
лів є також біоелектричні процеси, які проходять, наприклад,
в коренях рослин.
На переходах від розчищеної землі до лісових районів
спостерігались від’ємні потенціали до 100 мВ [8].
Більшість природних полів, що розглядались вище, від-
носно сталі в часі і просторі. Нам вдалось встановити індика-
ційний параметр гармонії в Природі, який показує нормаль-
ний геоенергетичний стан об’єктів – екосистем і дорівнює 50
мВ [9].
Біоенергетика лісових екосистем вказує на електроеко-
логічні властивості грунту. Вони змінюються як в горизонта-
льному, так і в вертикальному напрямках в часі. Вивчення
електричних явищ, які спостерігаються в грунтах, займає ви-
ключно важливе місце в сучасній екогеофізиці. Бо основні
життєві процеси в рослинах пов’язані з біопотенціалами.
Грунт – джерело постійного електричного струму.
Виміри сили струму, напруги електричного опору в шарі
грунту 0-30 см показують, що грунт навколо кожного дерева в
електроекологічному відношенні неоднорідний.
Спостерігаються зони з підвищеним і пониженим зна-
ченнями електричних ознак. Картування грунту за електро-
екологічними ознаками вказує на те, що зони з підвищеними
параметрами притаманні місцерозташуванню великих дерев.
Отже, доцільно говорити про ознаки виділення біологічно ак-
тивних зон (БАЗ). Це підкреслює важливість вивчення елект-
роекології грунтів. Слід звернути увагу на існування біоенер-
гетичних взаємодій в системі “грунт-рослина”, що дозволяє
виявляти природу генерації постійного електричного струму в
грунті.
Теорія біологічного поля лісових екосистем опирається,
з одного боку, на експерименти гіпотези існування взаємовп-
ливу деревинних рослин через випромінювання і, з іншого, на
існуючі закономірності лісових екосистем, взаємозв’язків “ро-
слина-грунт-рослина”.
Простір за межами крони рослини, де спостерігається
морфологічний відгук іншої рослини, слід включити до зони
дії біологічного поля рослини.

547