Page 413 - 61

2) знаходження вогнищ забруднення і визначення меж
поширення цього забруднення;
3) отримання кількісних показників – потенціаловизна-
чаючих, що характеризують ступінь дії енергетичного забруд-
нення на екосистеми;
4) оцінка тенденцій розвитку електромагнітного забруд-
нення впродовж часу;
5) прогноз енергетичного впливу на конкретні екосистеми.
Екологічні значення електромагнітних полів насамперед
виражаються в кореляції між змінами ЕМП і біологічними
процесами. При глобальності і універсальності синхронного
ходу біологічних і електромагнітних процесів неможливо ні
на хвилину забувати, що як саме ЕМП є складною подією ма-
теріального світу, яке володіє декількома біотропними пара-
метрами: інтенсивністю, градієнтом, вектором, частотою, фо-
рмою імпульсу, експозицією і локалізацією, так біосфера і
енергосфера володіють потенціаловизначаючими параметра-
ми: еквіпотенціалом, аеропотенціалом і потенціалом відносно
землі в повітрі, гідропотенціалом, електроекологічним потен-
ціалом грунту, біологічним потенціалом, потенціалом фауни і
флори. Ці сім параметрів, наче сім нот в музиці, дозволяють
розігрувати складні мелодії екогеоелектричних процесів.

Література

1. Степанюк В.П. Радіоекологія: Конспект лекцій. –
Івано-Франківськ, 1999. – 201 с.
2. Чечкин С.А.Основы геофизики: Учеб. пособие для ву-
зов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 288 с.
3. Головцин В.М., Скопиченко М.Ф. Електрична розвід-
ка корисних копалин: Учб. посібник для вузів. – К.: ДУ, 1961.
– 286 с.
4. Комплексные инженерно-геофизические исследова-
ния при строительстве гидротехнических сооружений / Под.
ред. А.И.Савича. – М.: Недра, 1990. – 462 с.
5. Никитин В.Н. Основы инженерной сейсмики. – М.:
Изд. МГУ, 1891. – 176 с.

549