Page 34 - 61
P. 34
Джерела екофізичних аномалій в загальному можна по-
ділити на дві великі групи: штучні, утворені людиною, і при-
родні, зумовлені геологічними та іншими природними факто-
рами.
Штучні джерела екофізичних аномалій, що з’являються і
функціонують внаслідок антропогенної діяльності, надзви-
чайно різні за розмірами, формою, внутрішньою будовою, які-
сним і кількісним складом генерованих ними геофізичних та
електрохімічних полів. Більшість з них має комплексний ха-
рактер, тобто вони синхронно формують, випромінюють і
розсіюють різні види енергії і (або) речовини. Як приклад, на-
ведемо трубу ТЕЦ, заводу або фабрики, що безперервно вики-
дає продукти згоряння вугілля. Це дуже поширене, просте за
будовою джерело розсіює пил, теплову, а нерідко за рахунок
активно сорбуємого вугіллям урану, і радіоактивну енергію.
Одночасно в найвищих горизонтах грунту і делювію форму-
ються багатокомпонентні вторинні ореоли розсіяння урану,
торію, германію, сірки, а в приповерхневому шарі атмосфери
– атмохімічні або газові ореоли розсіяння вуглеводневих, азо-
тистих і сірчаних сполук.
До числа головних типів штучних джерел екофізичних
аномалій належать:
міські агломерації;
сільськогосподарські комплекси;
промислові підприємства (комбінати, заводи, фабрики);
гірничовидобувні підприємства (кар’єри, шахти, збага-
чувальні фабрики);
теплові і атомні електростанції;
автомобільні та залізничні магістралі;
лінії електропередач, магістральні кабелі зв’язку;
звалища побутових і промислових відходів;
радіо- і телевізійні станції, радари;
аеродроми, космодроми, площадки для запуску баліс-
тичних ракет;
полігони для випробування ядерної зброї;
нафтобази, склади ГЗМ;
відвали, хвостосховища.
Перераховані джерела утворюють тривалі, квазістаціо-
нарні, періодичні або імпульсні екофізичні і екоелектрохімічні
519