Page 38 - 61

По-перше, джерела екофізичних аномалій скупчені май-
же виключно в межах так званої поверхневої частини геологі-
чного розрізу, безпосередньо на денній поверхні або на деякій
відстані від неї в атмосфері [4].
По-друге, більша частина аномалієутворюючих об’єктів,
що вивчаються в екології, має субгоризонтальну будову при
дуже обмеженій вертикальній потужності, іншими словами,
яскраво виражений приповерхневий, площинний, площадний
характер. Прикладами можуть бути ареали поширення важких
металів, радіоактивних елементів, токсичних органічних ре-
човин, що випали на землю з атмосфери у вигляді твердих
дрібнодисперсних частинок. Цій закономірності по суті під-
порядковані більшість лінійних джерел екофізичних аномалій:
ЛЕП, повітряні і підземні лінії зв’язку, трубопроводи, транс-
портні артерії.
По-третє, геофізичні аномалії, що вивчаються з екологі-
чними цілями, відрізняються невластивими іншим частинкам
геопростору особливостями об’ємного розподілу. По відно-
шенню до джерела вони, як правило, дисконформні. Їх мор-
фологія зумовлена не стільки розмірами і будовою джерела,
скільки зовнішніми факторами середовища. На відміну від
аномалій, породжених рудними покладами, нафтогазоносни-
ми структурами та іншими геологічними тілами, фізичні поля
яких конформні або хоча б грубо сферично-концентричні від-
носно аномалієутворюючих об’єктів, техногенні поля концен-
трацій радіоактивних елементів, важких металів, будь-яких
інших токсичних хімічних елементів і сполук, незважаючи на
залежність від типу, просторового положення, розмірів дже-
рела розподіляються згідно зі шляхом транспортування повіт-
ряних мас, підземного і поверхневого стану, вздовж автомобі-
льних і залізничних магістралей тощо. Подібним закономір-
ностям підпорядковані також поля вібрацій, шумові ефекти,
локальні розподіли температури та інші фізичні поля.
Фактори, які визначають дисконформний розподіл ано-
мальних екогеофізичних полів на земній поверхні, надзвичай-
но різноманітні. До них належать: метеорологічні (роза вітрів,
коливання температури, опади тощо), топографічні (рельєф),
вибіркового осадження за рахунок переважаючого уловлю-
вання, техногенні (локалізація вздовж шосе, залізниці) та інші.

523