Page 29 - 61

Електропровідність – властивість речовини переносити
електричні заряди в гірських породах, мінералах під дією зов-
нішнього електричного поля.
Ентропія – міра невизначеності переданого повідомлен-
ня. Якщо повідомлення передано без інформаційних втрат, то
його ентропія дорівнює нулю.
Інтерпретація – геологічне пояснення результатів гео-
фізичних досліджень.
Іон – атом речовини з надлишком або нестачею одного
або декількох електронів, який має відповідно від’ємний або
додатний заряд.
Іонізація – перетворення атомів і молекул в іони, що
спостерігається при взаємодії радіоактивних випромінювань з
речовиною.
Іоносфера – поверхневі шари атмосфери, починаючи з
висоти приблизно 50 км (до 1200-1300 км); включає ряд ша-
рів, що відбивають радіохвилі на висоті приблизно 100 км
(шар Е), 200-300 км (шар F) та ін.
Катіон – додатно заряджений іон.
Квант – порція короткохвильового електромагнітного
випромінювання.
Кюрі (К) – позасистемна одиниця активності радіоакти-
10
10
вного ізотопа, дорівнює 3,710 розпадів / с, тобто 3,710 Бк.
Магнітометр – прилад для вимірювання абсолютних
або відносних змін елементів магнітного поля.
Магнітосфера Землі – область колоземного простору,
яка включає поверхневі шари атмосфери, в яких геомагнітне
поле переважає над магнітним полем інших джерел.
Моделювання – спосіб розв’язання прямих і обернених
задач геофізики на моделях, які імітують натуральні об’єкти.
Мюон – нестабільна елементарна частинка (час життя
-6
2,210 с) з одиничним додатним або від’ємним елементарним
зарядом і масою, що в 207 разів більша від маси електрона.
Напруженість поля – сила, яка діє на одиничний заряд
в електричному полі на одиничну магнітну масу (полюс) в ма-
гнітному полі, на одиничну масу в гравітаційному полі.

514