Page 35 - 61

аномалії. Розміри і амплітуди останніх інколи приблизно рів-
ні, а в окремих випадках на декілька порядків перевищують
схожі за природою фізичні поля або поля розсіяння хімічних
елементів від геологічних об’єктів, рудних тіл і родовищ.
Можна привести багато прикладів на доказ цієї тези, яка не-
щодавно ще здавалась парадоксальною і навіть неможливою.
Радіоактивна аномалія, що виникла внаслідок аварії Чор-
нобильської АЕС, за сумарною площею заражених територій,
яка дорівнює 10 тис. кв. км і охоплює 640 населених пунктів,
спектром радіонуклідів та інтенсивністю випромінювання пе-
реважає будь-який з відомих природних геологічних об’єктів.
Максимальні концентрації і сумарні запаси деяких важ-
ких металів в місцях концентрацій промислових викидів мо-
жуть наближатись і навіть переважати аналогічні параметри
природних родовищ корисних копалин.
Напруженість електричних і електромагнітних полів по-
тужних радіостанцій, АЕС в багато разів перевищує напруже-
ність над струмопровідними рудними тілами при проведенні
традиційних електророзвідувальних робіт.
Рівень флуктуацій і градієнти магнітного поля силової
мережі електрифікованої залізниці принаймні на порядок ви-
ще відповідних параметрів добових варіацій геомагнітного
поля. Іноді їх фізичні характеристики наближаються до типо-
вих магнітних бурь.
Природні джерела екогеофізичних (екогеоелектрохіміч-
них) аномалій постійно існують в природі незалежно від ба-
жання людини. Вони служать індикаторами тривалопротікаю-
чих в надрах Землі, атмосфері і Космосі геологічних, метео-
рологічних, геофізичних та інших процесів, нерідко з катаст-
рофічними наслідками.
Джерела цього типу логічно поділити на дві великі гру-
пи. До першої належать джерела, які генерують фізичні або
геохімічні поля, квазістаціонарні або які слабо змінюються в
часі, зумовлені динамікою геологічних, атмосферних або кос-
мічних процесів, що безперервно розвиваються. До екогеофі-
зичних аномалій від такого роду джерел належать електричне,
хвильове, сейсмічне і температурне поля, що змінюються про-
тягом багаторічної деструкції під техногенним навантаженням
об’єктів промислової і цивільної забудови. Другий приклад –
зони окислення сульфідних родовищ, вугільних і графітних

520