Page 279 - 61
P. 279

сіяння свинцю, бензольних сполук, вуглеводнів та інших ток-
                            сичних інгредієнтів в елювіо-делювії, які формуються на геохі-
                            мічній перешкоді в різко окислювальних умовах.
                                  В екогеофізиці використовують всі класи моделей, роз-
                            роблені в розвідувальній геофізиці і прикладній геохімії, а са-
                            ме: статичні, тобто ФГМ джерел екофізичних аномалій, і ди-
                            намічні, тобто ФГМ геоекологічних процесів; двоальтернати-
                            вні, коли геопростір, що вивчається, умовно поділяють на ано-
                            малієутворюючий об’єкт і вміщуюче середовище, і багатоаль-
                            тернативні, які складаються з декількох паритетних збурюю-
                            чих тіл; апріорні, або моделі стадії проектування, і апостеріо-
                            рні,  або  моделі  інтерпретації  результатів  польових  робіт.  За
                            способом  формування  ФГМ  можуть  бути  детермінованими  і
                            вірогідно-статистичними,  які  в  свою  чергу  поділяються  на
                            власне статистичні і стохастичні [1]. Неважко здогадатись, що
                            ФГМ зони витоку токсичних підземних вод належить до апрі-
                            орних статичних двоальтернативних моделей.
                                  Розповсюдженість  і  відносна значимість  моделей  різних
                            класів в екологічній геофізиці інша, ніж в геології. А саме: зна-
                            чно більшу роль відіграють динамічні моделі (ФГМ), оскільки
                            антропогенний  пресинг  на  природне  середовище  проходить
                            безперервно, в зростаючих масштабах і для науково обгрунто-
                            ваного прогнозування необхідно виявляти не просто тенденції,
                            а кількісні закономірності зміни екологічних умов.
                                  За способом формування в екогеофізиці суттєво перева-
                            жають вірогідно-статистичні ФГМ із-за великої кількості різ-
                            номанітних перешкод, на фоні яких належить фіксувати кори-
                            сний сигнал при вирішуванні більшості екологічних задач.
                                  Додатково  в  екогеофізиці  можна  використовувати  на-
                            ступні прості, але доцільні і корисні з практичної точки зору
                            класифікації фізико-геологічні моделі.
                                  За  геометричною  ознакою  є  сенс  виділяти  точкові,  лі-
                            нійні, площадні, в тому числі локальні, регіональні і об’ємні
                            ФГМ.
                                  За глибиною залягання джерела відносно межі розподілу
                            “земля – повітря” ФГМ можуть бути двох типів: колоповерх-
                            неві  і  глибинні.  Перший  тип  моделей  явно  переважає.  Гли-
                            бинні об’ємні ФГМ формують і використовують при контролі
                            за  експлуатацією  підземних  сховищ  вуглеводнів,  гелію,  за
                            розробкою родовищ нафти і газу і деяких інших корисних ко-


                                                           510
   274   275   276   277   278   279   280   281   282   283   284