Page 274 - 61

геоекологічних явищ, моделі деградації грунтів, підготовки
землетрусів, зсувного, карстово-суфозійного процесів; з числа
статичних ПФМ, які апроксимують ті чи інші об’єкти або
встановлені квазістаціонарні процеси; моделі точкового ви-
промінювання (джерела фізичного поля), точкового джерела
розсіяння речовини, лінійних джерел фізичних полів і (або)
розсіяння речовини; моделі локальних і площинних об’єктів,
які забруднюють оточуюче середовище тощо.
Модель точкового джерела радіоактивного забруднення
описує просту, але що нерідко зустрічається, ситуацію безпе-
рервного шкідливого впливу випромінювання, наприклад, від
загубленого внаслідок неохайного збереження ампульного
джерела, ємності або розсипання уранової руди і т. ін. Потуж-
ність дози  -випромінювання такого джерела, як відомо, опи-
сується простою формулою
m  r 
J  K e  , (5.1)
r 2
де: m – маса радіоактивної речовини, г; r – відстань від дже-
рела до точки вимірювання;  – коефіцієнт послаблення  -
променів у повітрі; K – стала випромінювання, яка дорівнює
потужності дози джерела масою 1 мг на відстані 1 м. Напри-
клад, стандартне радієве джерело, що використовується для
еталонування радіометричної апаратури, утворює на відстані
1 м  -поле інтенсивністю 840 мкР/г.
Уявлення про точкове джерело фізичного поля з успіхом
застосовують при вивченні різнорідних екологічних ситуацій:
при розрахунках напруженості електромагнітного поля радіо-
і телепередавачів, при дослідженні розтікання струму грозо-
вого розряду через точковий заземлювач громовідводу, при
кількісній інтерпретації локальних магнітних аномалій, пов’я-
заних з давнім похованим вогнищем або іншим одиноким на-
магніченим предметом в межах давньої стоянки первісної лю-
дини. У всіх цих і подібних випадках використовують відомі
математичні моделі електричного або магнітного диполя, точ-
кового джерела постійного струму в ізотропному середовищі,
однорідно намагніченої або гравітуючої кулі та інші, що ви-
вчаються в курсах електро-, граві- та магніторозвідки.

505