Page 78 - 6093

78 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

Принцип застосування типових проектів при плануванні туристичних закладів –
небажаний. Унікальність архітектурних ансамблів туристичних баз, контрастність щодо
міської забудови, збереження рис регіональної архітектури, підпорядкування відповідному
ландшафту – основа формування повноцінного рекреаційного середовища.
Одними із яскравих прикладів туристичних об’єктів з ознаками регіональної
архітектури є турбаза “Гуцульщина” в Яремчі (архітектори: Володимир Лукомський, Іван
Боднарук, Степан Валевський, Іван Гринів, Олександр Фольта та інші) , готельно-ресторанний
комплекс “Беркут” на Яблуницькому перевалі (арх. Іван Гринів), турбаза “Форель” на
Закарпатті та інші.
При плануванні туристичного об’єкту у структурі населеного пункту особлива увага
повинна приділятися архітектурно-планувальним заходам щодо існуючих територій,
пам’яток архітектури, історії та культури: забезпечення їх відокремлення, акцентування в
структурі забудови, виразність сприйняття. Одним із важливих напрямів проектування
туристичних баз в історично сформованому середовищі є збереження історико-
архітектурних, культурних, релігійно-етнографічних пам’яток із можливою реконструкцією з
пристосуванням їх під рекреаційну функцію. Яскравим прикладом такої реконструкції в
українській практиці є Свірзький замок на Львівщині, який у 80-х роках ХХ ст.
реконструйовано під резиденцію всеукраїнської Спілки архітекторів. Висота приміщень
сприяла переплануванню їх на комфортабельні двоярусні номери, великі зали стали площею
для виставок і проведення семінарів. На жаль, сьогодні споруда не функціонує, очікуючи
змін у законодавстві та інвесторів. Тим часом, маємо чимало європейських прикладів
реконструкції, ревіталізації, ревалоризації цінних історико-архітектурних об’єктів, які
включені в туристичну інфраструктуру й діють як історико-туристичні комплекси.

5.2.2 Функціонально-розпланувальна організація туристичної бази
При проектуванні турбази передбачають такі функціональні зони проектованої
території:
 в’їзна – організація під’їзду та підходу, репрезентативна зона, місця паркування
автомобілів, автобусів, для охорони і т. п.;
 адміністративна – адміністративний корпус, медпункт, інструкторська тощо;
 житлова – спальні корпуси, літні будиночки, відпочинкові котеджі, місця для наметів із
організованою санітарно-гігієнічною зоною, трейлерний парк і т. ін.;
 харчування – передбачає різні види харчування та включає: харчоблок із господарським
двором, зони барбекю, міні-кухні в котеджах тощо;
 відпочинкова – закриті приміщення культурно-розважального призначення
(універсальний зал, бібліотека, більярдна, сауна, ігрові кімнати і т. п.), атрактивні та ігрові
майданчики, МАФи, прогулянкові алеї, альпійські гірки, відкриті декоративні водойми,
організовані для відпочинку зелені зони тощо;
 спортивна – відкриті спортивні майданчики, спорткомплекс з універсальним залом,
басейни і т. ін.;
 господарська – господарський двір із відокремленим зеленою зоною господарським
в’їздом, гараж, овочесховище, складські приміщення для реманенту тощо;
 технічного обслуговування – майстерні (столярні, слюсарні, електротехнічні),
трансформаторна підстанція, насосна станція, очисні споруди тощо.
Приклад розпланувальної організації турбази на річковому узбережжі з режимом
роботи 265 місць цілорічного та додаткових 200 літнього функціонування представлено на
рис. 5.17. Навколо водойми розташована відпочинкова зона, що включає пляж, спортивні,
атрактивні майданчики та станцію прокату човнів. У житлову групу входять головний
спальний корпус на 265 місць і 10 літніх будиночків на 20 кожен. Всі вони орієнтовані на
привабливий вигляд річкового пейзажу. Адміністративна споруда та громадський корпус