Page 76 - 6093

76 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

5.2 Туристичні бази та їх розпланувальна організація

Турбази і мотелі – туристичні установи готельного типу, що відрізняються від останніх
призначенням, комфортністю, місткістю, поверховістю, місцерозташуванням.
За режимом функціонування туристичні бази бувають:
 сезонного функціонування;
 змішаного режиму функціонування: літні з круглорічним осередком або круглорічні з
літнім розширенням;
 круглорічні.
З розвитком послуг туристичної індустрії все більшої популярності набувають
туристичні бази змішаного режиму функціонування.
Турбази розраховані на обслуговування пізнавально-екскурсійних, спортивних і
оздоровчих маршрутів.
За розміщенням на туристичному маршруті турбази можуть бути як головними, так і
проміжними й розташовуються в приміській зоні або в складі туристично-оздоровчих та
туристично-спортивних маршрутів чи комплексів.
Сучасні нормативи передбачають підвищення поверховості (до 9 поверхів), місткості
(50-100, 200, 500, 1000 місць), збільшення комфортності номерів (обладнання санвузлів у всіх
житлових номерах), розширення інфраструктури обслуговування. Останнім часом набули
популярності туристичні готелі приватного типу середньої комфортності на 25 – 60 осіб.

5.2.1 Архітектурно-розпланувальна організація туристичної бази
Архітектурно-розпланувальну організацію туристичної бази визначають
містобудівні, природно-кліматичні, ландшафтно-географічні фактори та їх профільність.
Туристичні бази формуються на більш низьких відмітках порівняно з гірськолижними
й альпіністськими й розташовуються в мальовничих місцях, звідки ведуть пішохідні та
транспортні шляхи до ландшафтно-природних або історико-архітектурних пам’яток,
оглядових майданчиків.
Гірськолижні бази – спеціалізовані туристичні об’єкти, здебільшого, зимового
функціонування. Однак, враховуючи розташування їх у мальовничій гірській місцевості, часто
бувають універсального призначення та змішаного режиму експлуатації. У такому випадку
мають розосереджену архітектурно-розпланувальну організацію, де у головній споруді
сконцентровано функції адміністративно-господарські, проживання, харчування, культурно-
побутового обслуговування, а літні некапітальних споруди розташовані окремо.
Альпіністські бази призначені для обслуговування туристів, які займаються
альпінізмом і розташовані у важкодоступних гірських районах, у більшості випадків –
літнього функціонування. До їх складу входять: хижки, наметові містечка, атрактивні,
тренувальні та спортивні майданчики тощо.
Туристичні притулки та хижки можуть входити до складу туристичних комплексів і
розташовуються у важкодоступних місцях на пішому туристичному маршруті. Як транзитні
споруди, вони призначені для короткочасного відпочинку під час піших чи велосипедних
турів (притулки розраховані для 1-2 денного відпочинку туристичної групи кількістю 25-50
осіб, з мінімальним складом санітарно-гігієнічних приміщень, хижки – некапітальні споруди,
передбачені для ночівлі невеликої групи туристів (до 10 осіб). Виключно, на найбільш
популярних маршрутах, розташовують притулки місткістю 50-100 осіб. Здебільшого, вони
цілорічного функціонування і можуть включати житлові номери різної категорії та місткості,
включаючи 4-8-місні й розраховані на перебування туристів до 3-5 днів.
Різноманітна типологія гірських туристичних закладів зумовлює різні види
архітектурних рішень: від сучасних спрощених чи ускладнених форм багатоповерхових