Page 73 - 6093

РОЗДІЛ V ТУРИСТИЧНІ КОМПЛЕКСИ 73

водойм, створення запруд, укріплення берегової лінії акваторії, засипання та благоустрою
тальвегів, підсипання або зрізання ґрунтів тощо);
 території, придатні для розбудови туристичного об’єкту.
На відміну від оцінки природних рекреаційних ресурсів проектованої території, що
дозволяє виділити ділянки для різних видів рекреаційного освоєння, ландшафтно-
архітектурна оцінка виявляє головні елементи ландшафту, які найяскравіше
виражають особливості цієї місцевості й активно впливають на її архітектурно-
розпланувальне рішення.
Комплексна ландшафтно-архітектурна оцінка території виявляє її просторову
структуру. Основною ознакою при цьому виступає ступінь розкритості або замкненості
простору. За таким критерієм виділяють п’ять типів просторів природного ландшафту:
 І – розкритий, що не має чітких обмежувальних границь;
 ІІ – фронтально-розкритий, в якому рух у просторі обмежений з одного боку витягненою
в лінію межею;
 ІІІ – глибинно-розкритий, коли простір обмежений з двох протилежних сторін (т. зв.
“просторовий коридор”);
 ІV – напрямлено розкритий, що має обмеження (границі) розкриття з трьох сторін;
 V – замкнений, в якому рух у просторі обмежений у всіх напрямках (“просторовий
амфітеатр”).
У природному ландшафті одночасно можуть поєднуватись усі п’ять типів просторів.
Однак у межах території, що розглядається, важливо виявити найхарактерніший,
домінуючий тип. Завдання архітектора полягає в тому, щоб визначивши особливості
просторової структури ландшафту, зберегти його позитивні якості за допомогою
гармонійного поєднання з проектованим об’єктом. Прийоми композиційного поєднання
ландшафту та забудови показані на рис. 5.10.

а - глибинного ряду забудови
та ландшафту;
б – фронтального ряду
забудови та ландшафту
Рис. 5.10 - Композиційна
взаємодія забудови та
ландшафту (за Щербанем В. К.)

а б
Ландшафтно-архітектурний аналіз та оцінка території мають виявити:
 компоненти природного ландшафту, які формують його архітектурно-композиційний
потенціал (домінанти та своєрідні форми рельєфу, живописні лісові масиви, луки,
водойми, відкриті простори, нагромадження скель тощо);
 унікальні елементи існуючого архітектурного середовища (пам’ятки археології, історії,
культури, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва);
 наслідки людської діяльності, які позитивно чи негативно впливають на існуючу
ландшафтно-архітектурну організацію проектованої території (взаємодію забудови
існуючого поселення, його транспортних комунікацій, інженерних мереж і споруд, ділянок
різного господарського використання тощо з природним середовищем);