Page 72 - 6093

72 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

Вплив на архітектурно-просторове вирішення туристичних об’єктів, безумовно,
здійснюють як природне середовище, так і навколишня забудова – її вигляд, щільність,
поверховість, колірні особливості тощо, наявність транспортних магістралей, особливості
зорового сприйняття споруди та інші містобудівні фактори. Відповідно, вони можуть займати
у навколишньому середовищі як домінуюче архітектурно-просторове значення, так і
підпорядковане. Туристичний готель у центрі міста вимагає композиційної єдності з
архітектурним ансамблем вулиці, площі, міських споруд, будучи одночасно архітектурним
акцентом забудови.
Архітектурно-просторова композиція туристичних готелів у міжсельбищних зонах
характеризується взаємозв’язком їх з оточуючим ландшафтом, забезпечуючи візуальну
взаємодію між спорудою та навколишнім середовищем
Характер природного ландшафту впливає на вибір способів взаємозв’язку оточення
з архітектурою туристичних об’єктів (рис. 5.9):
 вписування архітектури в ландшафт або повторення рельєфу (наприклад, готель для
туристів і спортсменів „Боргаф’єл” на півночі Швеції складається з чотирьох об’ємів, що за
силуетом нагадують снігові пагорби, дах однієї із споруд є основою для катання на
лижах);
 протиставлення архітектури ландшафту, при цьому домінантою може бути як
ландшафт (готель „Блакитна лагуна” в Криму), так і споруда (молодіжний готель
„Скельний” в Криму);
 підпорядкування ландшафту – гармонійне “злиття” архітектури з ландшафтом чи
рельєфом (наприклад, готель „Каскад” гірсько-туристичного комплексу „Лез’Арк”
(Франція) максимально повторює рельєф ухилами стін з відкритими терасами номерів).

а – повторення рельєфу чи ландшафту;
б – протиставлення рельєфу чи ландшафту;
в – підпорядкування архітектури ландшафту (злиття з
ландшафтом чи рельєфом)
Рис. 5.9 - Способи взаємозв’язку ландшафту з
архітектурою

Ландшафтно-архітектурна оцінка
Природний ландшафт – просторове середовище, яке переважно зберігає свій
природний характер, але може включати також антропогенні утворення – дороги, інженерні
мережі, сільськогосподарські угіддя тощо. Основними компонентами природного
ландшафту є клімат, рельєф, ґрунти, водойми, витоки, ґрунтові води, жива природа, що
включає рослинний покрив і тваринний світ (флора та фауна).
Дослідження проектованої території передбачає виявлення та оцінку сприятливих і
несприятливих для розвитку рекреації характеристик основних компонентів природного
ландшафту. Як результат досліджень, виділяються території, різні за своїм призначенням:
 зони, що вимагають природоохоронних заходів (озеленені території, водойми,
містобудівельне освоєння яких може негативно вплинути на умови існування рослинного і
тваринного світу);
 території, придатні для різних видів масового відпочинку; окремо виділяються ділянки, які
вимагають інженерних заходів для їх рекреаційного освоєння (поглиблення існуючих