Page 49 - 6093

РОЗДІЛ ІV РОЗПЛАНУВАНЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ 49

рекреаційних територій, з’являються відомчі пансіонати, приватні відпочинкові вілли та
курортні готелі. Дозвіл на будівництво та затвердження проектів, які в більшості випадків,
виконують архітектори Львова, надає та здійснює Курортна Комісія. Наприклад, “Проект-
план побудови будинку Кляпера Маркуса і переписка з Курортною Комісією про дозвіл на
будівництво будинку відпочинку в с. Микуличин Надвірнянського повіту” від 20.06.1930 –
09.05.1934 рр. (ДАІФО. Ф.2сч. Оп.8. спр. 2214. арк. 4,7) – рис. 4.7. Це двоповерхова споруда з
житловою мансардою, на першому поверсі якої розташовано магазин, кухня, господарські
приміщення та дві відпочинкові кімнати з верандою, на двох інших рівнях розміщуються 13
номерів з балконами і спільним санвузлом на кожному поверсі. В об’ємно-просторовому
вирішенні, як і в більшості курортних об’єктів того часу, прослідковуються характерні риси
регіональної архітектури.

а б

в г
а – ситуаційна схема з генпланом; б – план 2-го поверху
в – план мансарди, г – головний фасад
Рис. 4.7 - Будинок відпочинку Маркуса Кляпера,
с. Микуличин Надвірнянського повіту, 1934 р., арх. Жозеф Верштейн (архівні матеріали)

Аналіз архівних та літературних джерел дає можливість зробити висновок, що в
зазначений період освоюються рекреаційні території не лише навколо населених пунктів
долини р. Прут, а й у важкодоступних місцях на високогірних пішохідних трасах. Зокрема, у
переписці Польського Товариства Татршанського відділу в Станіславові з Урядом
Воєводським Станіславівським від 15 грудня 1933 р. вказується на необхідність побудови
туристичних притулків біля підніжжя гір Говерли, Довбушанки, Хом’як та Піп Іван, за
резолюцією цього ж товариства ще від 16.02.1928 р. Таким чином, освоюються нові
туристичні маршрути по Карпатських хребтах, що потребують забезпечення відповідною