Page 13 - 6093

РОЗДІЛ І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО-ПРОСТОРУ 13

порушує природний баланс середовища й водночас сприяє збереженню культурно-етнічних
традицій регіону.
На окрему увагу заслуговує ревалоризація депресивних промислових територій із
зміною функції на туристично-рекреаційну, що сприятиме розвитку промислового туризму,
відновленню та збереженню автентичності історичних об’єктів і природно-ландшафтних зон,
а також збільшення рекреаційних просторів і посилення привабливої унікальності
містобудівних систем.
Перспектива розвитку рекреаційної галузі передбачає, в першу чергу, зміну концепцій
в містобудуванні, основою яких повинні бути науково-обґрунтовані принципи організації
рекреаційних систем. Наприклад, Карпатський регіон України належить до регіону з високим
рівнем просторового потенціалу, який на сьогодні реалізується не досить ефективно. Тут
можливі два шляхи розвитку рекреації - шляхом архітектурно-ландшафтної реконструкції
освоєних територій та через рекреаційне освоєння нових територій.

1.3 Комплексний підхід до формування архітектурно-
проектних рішень рекреаційної інфраструктури

Змістовна сутність поняття “РЕКРЕАЦІЯ” – у цілісності тріади: “ПРИРОДА – АРХІТЕКТУРА
– ЛЮДИНА”.
Системний, структурований підхід до поняття відпочинку, туризму та оздоровлення
вимагає концептуально нового бачення просторової й архітектурно-розпланувальної
організації курортно-рекреаційних систем як у контексті містобудування, так і створення
цілісної архітектурно-просторової композиції об’єктів курортно-рекреаційної інфраструктури.
Концепції Ж. Канділіса щодо комплексного підходу до архітектурно-проектних рішень
формування й організації рекреаційних утворень на основі розвитку форм і функцій
відпочинку, синтезу трьох складових: архітектури, природи та задоволення потреб людини у
відпочинку знайшли своє відображення у найбільш ефективних проектах.
Наприклад, гнучкість розвитку різних форм відпочинку (релаксація, розваги, пізнання,
оздоровлення тощо), взаємозв’язок функцій і потреб, врахування соціальних та інших
факторів реалізовані у проекті “Клубу “Середземне море”. Його члени, пайовики різного
соціального стану, брали участь у формуванні інфраструктури рекреаційного комплексу. За їх
кошти було сформовано мережу відпочинкових закладів різного рівня комфортності та видів
відпочинку, які задовольняють будь-які потреби рекреантів. Сьогодні це – величезна мережа
комфортабельних готелів, етнографічних селищ, хуторів різних історичних епох, трейлерних
парків та наметових містечок. Від однієї тисячі молодих людей, на яких був розрахований
перший проект, зараз клуб обслуговує в період відпусток понад мільйон своїх членів.
Концепція створення унікальної рекреаційної архітектури знайшла своє відображення
в багатьох спорудах молодіжних клубів, туристичних таборів, центрів відпочинку тощо.
Особливістю архітектурно-просторових вирішень яких є взаємозв’язок архітектури та
зовнішнього середовища, збереження самобутності ландшафту, неповторні об’ємно-
розпланувальні композиції ансамблів. Тут можна згадати оригінальне технічне вирішення та
сміливий задум, втілені в штучному плаваючому у відкритому морі, острові в Монако;
незвичне архітектурне рішення місць відпочинку в Танжері, Марокко; готель Амангірі
(Amangiri) серед каньйонів Юти (рис. 1.9) та інші.
Готель Амангірі (Amangiri) мережі Аманрезортс (Amanresorts) розташований в
американському штаті Юта, оточений каньйонами, високими плато та долиною
національних парків. Проект є результатом співпраці трьох архітекторів: Мервіна Ел-Сейда,
Венделя Бюрнетта і Ріка Джойя (Marwan Al-Sayed, Wendell Burnette і Rick Joy). Чаруюча
загадковість величного пейзажу стала основою архітектурної концепції комплексу, який