Page 16 - 6091

компоненти. Колірні моделі є засобами концептуального й кількісного опису кольору. Було
розроблено безліч колірних моделей відповідно до потреб окремих галузей промисловості
або груп користувачів для опису переломлення, поглинання або відбиття світла певними
середовищами.
Без універсальних "мов" кольорів редагування й вивід цифрових зображень були б
неможливі.
Через різницю в колірних охопленнях різних пристроїв та через різні принципи
утворення кольору, для передачі й одержання зображень були створені кілька моделей
кольорів. Це обумовлено тим, що жодна з моделей кольорів не є ідеальною і повною за
колірним охопленням. На екрані монітора неможливо точно передати чистий блакитний і
чистий жовтий кольори, а при друкуванні зовсім не передаються кольори, складові яких
мають дуже низьку щільність.
Призначення моделі кольорів — дати засоби опису кольору в межах деякого колірного
охоплення і забезпечити інтерполяцію кольорів для взаємозв'язку між пристроями з різними
колірними охопленнями і способами одержання кольору. Найчастіше в комп'ютерній графіці
використовуються моделі RGB, CMY, Lab, YIQ, HSV та HLS.
Незалежно від того, що лежить в основі, будь-яка колірна модель повинна задовольняти
трьом вимогам. Кольори в моделі повинні бути визначені стандартним способом, що не
залежить від можливостей якогось конкретного пристрою. Модель повинна точно визначати
гаму, або діапазон кольорів, що задаються. Крім того, у моделі повинно враховуватися, що
ця гама визначається особливостями сприйняття, пропускання або відбиття світла. Існує
багато різних колірних моделей, але всі вони належать до одного з трьох типів:
перцепційного (за сприйняттям), адитивного (заснованого на додаванні) і субтрактивного
(заснованого на відніманні). При обробці зображень для пристроїв друку найчастіше
використовують три колірні моделі: CIE - перцепційна колірна модель, RGB - адитивна
колірна модель і CMYK - субтрактивна колірна модель.

1.3.1 Перцепційні колірні моделі

Для дизайнерів, художників і фотографів основою сприйняття кольору є людське око.
Наші очі можуть сприймати світло тільки у вузькому діапазоні довжин електромагнітних
хвиль, але навіть у цьому випадку у видимий спектр попадають мільярди кольорів - набагато
більше, ніж може відтворити будь-який сканер, принтер або інший пристрій.
Перцепційні колірні моделі (за сприйняттям), що одержали сьогодні найбільше
поширення, — це варіанти першої моделі, розробленої в 1920 році міжнародною комісією
CIE (Communication Internationale de 1'Eclairage). Колірна модель, розроблена CIE, описує
будь-який колір трьома параметрами. Одне значення описує яскравість (компонент
яскравості кольору, сам по собі не несе ніякого колірного значення), у той час як інші два
задають фактичні кількісні значення колірності, або інтенсивності кольору.
Колір в моделі CIE, як і при візуальному сприйнятті, є апаратно незалежним. Гама
колірної моделі CIE ширша, ніж гами моделей RGB й CMYK, і містить їх у собі. Саме тому в
програмному забезпеченні для керування кольорами колірна модель CIE використається як
основа для безпечного перетворення кольорів між більш обмеженими гамами пристроїв
вводу/виводу. Подібні перцепційні колірні моделі, найбільш відомі професіоналам, - це
модель YCC, що застосовується для Photo CD, і модель LAB, що використається в Adobe
Photoshop.
Художники й дизайнери для опису кольорів традиційно використають моделі HLS
(Hue, Lightness, Saturation — відтінок, освітленість, насиченість) і HSB (Hue, Saturation,
Brightness — відтінок, насиченість, яскравість) або HSV (V означає дисперсію), Lab. Ці
колірні моделі носять інтуїтивний характер (засновані на схемі "кольорів веселки") і
представлені в більшості інструментів вибору кольору. Відтінок у них виміряється в
градусах, що визначають позицію відтінку на колірному колі.
15