Page 90 - 58

Сучасні голонасінні поділяються на чотири класи: саговники,
гінкові і хвойні. З них найбільше значення мають хвойні. Хвойні –
найчисельніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх
нараховується 500 видів. Типовим представником хвойних є сосна

звичайна і ялина – основні лісотворні породи лісової зони. Сосна –
світлолюбива рослина, зовнішіній вигляд якої залежить від умов
життя. В густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким

стовбуром, досягають 35-40 см у висоту. “Прозора” крона
розташовується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують
затінення і рано відмирають. Коренева система сосни стрижнева,
дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних, або бічних є

короткі дрібні і дуже галузисті бічні, як правило, з мікоризою.
Стовбур кори має тонку кору і масивну деревину, яка складається з
трахеїд. Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розташовується

навколо смолянистих ходів – видовжених міжклітинних просторів у
вигляді каналів, заповнених ефірними маслами, смолою, бальзамом.
Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який

вистилає смолянистий хід.
У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту
деревини. Вони утворюються у результаті сезонної періодичності у

діяльності кембрію. Сосна – вічнозелене дерево. Її листки – синьо-
зелені голки (хвоя) – живуть 2-3 роки.
Ранньої весни на гілках сосни із зимуючих бруньок з'являються
нові пагони. Розрізняють два типи пагонів: видовжені, вкриті

буруватими лусками, і сидячі в пазухах цих лусочок вкорочені, які
несуть по дві хвоїни.
Розмножується сосна насінням. Плодоношення розпочинається

на 30-40-х роках життя. До цього часу на деревах формуються шишки
двох видів: дрібні чоловічі до 2,5 см у довжину і крупні жіночі (у
деяких видів до 45 см в довжину).
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої

осені або на початку літа насіннєві луски жіночих шишок дещо
відхиляються. Велика кількість пилку принесеного вітром, потрапляє
між насіннєві луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що

виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує
їх всередину насінного зачатка приблизно протягом 10 хв (рис. 2.13).
Дозріває насіння в кінці другого літа після запилення або на

початку осені. У міру дозрівання жіноча шишка дуже розростається,
із червоної вона стає зеленою, а потім бурою. У дозрілої бурої шишки

88