Page 90 - 58
P. 90

Сучасні  голонасінні  поділяються  на  чотири  класи:  саговники,
            гінкові і хвойні. З них найбільше значення мають хвойні. Хвойні  –
            найчисельніші  і  найпоширеніші  сучасні  голонасінні  рослини,  їх
            нараховується  500  видів.  Типовим  представником  хвойних  є  сосна

            звичайна і ялина – основні лісотворні породи лісової зони. Сосна –
            світлолюбива  рослина,  зовнішіній  вигляд  якої  залежить  від  умов
            життя.  В  густому  лісі  дерева  сосни  прямі,  стрункі,  з  гладеньким

            стовбуром,  досягають  35-40 см  у  висоту.  “Прозора”  крона
            розташовується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують
            затінення  і  рано  відмирають.  Коренева  система  сосни  стрижнева,
            дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних, або бічних є

            короткі  дрібні  і  дуже  галузисті  бічні,  як  правило,  з  мікоризою.
            Стовбур кори має тонку кору і масивну деревину, яка складається з
            трахеїд.  Паренхіми  в  деревині  дуже  мало.  Вона  розташовується

            навколо смолянистих ходів – видовжених міжклітинних просторів у
            вигляді каналів, заповнених ефірними маслами, смолою, бальзамом.
            Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який

            вистилає смолянистий хід.
                  У  стовбурах  сосни  чітко  виражені  річні  кільця  приросту
            деревини.  Вони  утворюються  у  результаті  сезонної  періодичності  у

            діяльності  кембрію.  Сосна  –  вічнозелене  дерево.  Її  листки  –  синьо-
            зелені голки (хвоя) – живуть 2-3 роки.
                  Ранньої весни на гілках сосни із зимуючих бруньок з'являються
            нові  пагони.  Розрізняють  два  типи  пагонів:  видовжені,  вкриті

            буруватими  лусками,  і  сидячі  в  пазухах  цих  лусочок  вкорочені,  які
            несуть по дві хвоїни.
                  Розмножується  сосна  насінням.  Плодоношення  розпочинається

            на 30-40-х роках життя. До цього часу на деревах формуються шишки
            двох  видів:  дрібні  чоловічі  до  2,5 см  у  довжину  і  крупні  жіночі  (у
            деяких видів до 45 см в довжину).
                  Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої

            осені  або  на  початку  літа  насіннєві  луски  жіночих  шишок  дещо
            відхиляються. Велика кількість пилку принесеного вітром, потрапляє
            між насіннєві луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що

            виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує
            їх всередину насінного зачатка приблизно протягом 10 хв (рис. 2.13).
                  Дозріває  насіння  в  кінці  другого  літа  після  запилення  або  на

            початку осені. У міру дозрівання жіноча шишка дуже розростається,
            із червоної вона стає зеленою, а потім бурою. У дозрілої бурої шишки


                                                           88
   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95