Page 62 - 58
P. 62

Перехресне  запилення  забезпечує  обмін  генами,  підтримує
            високу  гетерозиготність  популяцій,  дає  матеріал  для  природного
            добору  і  зберігає  стійке  потомство  –  носіїв  найбільш  сприятливого
            співвідношення генів.

                  Штучне  запилення  широко  застосовується  людиною  для
            підвищення урожаю і отримання нових сортів рослин.

                  Подвійне запліднення
                  Після  запилення  відбувається  процес  запліднення.  Пилок,  що
            потрапив  на  поверхню  приймочки,  продовжує  свій  розвиток,  який
            зовні  проявляється  у  набряканні, утворенні  пилкової  трубки,  стінки

            якої складаються з інтини і проходять крізь пори в екзині. Утворення
            пилкової  трубки  стимулюється  речовинами,  які  виділяються
            приймочкою у відповідь на споріднений пилок, що потрапив на неї.

            Пилкова  трубка  за  короткий  час  проходить  крізь  пухку  тканину
            стовпчика  і  через  мікрополе  проникає  до  зародкового  мішка.
            Одночасно  проростає  багато  пилкових  трубок,  але  з  зародковим

            мішком  зливається  лише  одна.  Ріст  пилкової  трубки  активує
            вегететивна  клітина,  розміщена  в  прикінцевій  частині.  За
            вегетативною  клітиною  в  пилкову  трубку  переходить  і  генеративна

            клітина,  з  якої  в  результаті  мітотичного  поділу  утворюються  два
            спермії.  Один  із  спермій  зливається  з  яйцеклітиною,  утворюючи
            диплоїдну  зиготу,  з  якої  розвивається  зародок  нового  рослинного
            організму.  Другий  сперміїв  зливається  з  вторинним  ядром,  у

            результаті  чого  утворюється  триплоїдна  клітина,  яка  дає  початок
            ендосперму – запасу поживних речовин для зародка.
                  Коли  у  зав'язі  є  кілька  насінних  зачатків,  то  в  кожному  з  них

            відбувається описаний вище процес, який був відкритий російським
            цитологом і ембріологом рослин С.Г.Навашиним у 1898р. і названий
            ним подвійним заплідненням.

                  Утворення насіння
                  Після  запліднення  відбувається  інтенсивний  поділ  вторинного
            ядра  і  тканина  ендосперму  швидко  заповнює  зародковий  мішок.

            Спочатку  утворюється  велика  кількість  ядер,  а  потім  між  ними
            виникають  перегородки,  утворюючи  клітини,  які  продовжують
            ділитися,  заповнюючи  всю  порожнину  зародкового  мішка.

            Ендосперм  у  одних  рослин  повністю  витрачається  під  час
            формування зародка, а в інших - зберігається в зрілому насінні. Після
            нагромадження  певної  частини  поживних  речовин  в  ендоспермі

            починає свій розвиток і зигота, даючи початок зародку насінини.

                                                           60
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67