Page 333 - 58

Доки людина здобувала собі їжу, збираючи в лісі плоди, а в полі
насіння, корені, вона мало відрізнялася від мурашок чи білки і була

дійсно частиною природи, чисельність її також була невелика.
Число рослин, які людина зустрічала на своєму шляху,

перевірялися на придатність до їжі, на отруйність, наявність
лікувальних властивостей. Безупинний плин часу змивав протягом

віків невдале, кумулював тільки справжній скарб наших

прапрапредків.

Десь не десь і тепер ще збереглися племена, котрі харчуються

виключно дикими рослинами і тваринами, але вони забезпечені

харчами набагато краще, ніж горили чи орангутанги джунглів, котрих

в наш час залишилось всього кілька тисяч.

Чисельність людиноподібних мавп постійно зменшувалась

протягом тисячоліть так же, як і чисельність найбільш примітивних

людських племен.

Чи можемо ми сказати, коли людина свідомо почала вирощувати

відповідні рослини для їжі. Може три мільйони років тому, може менше.

Із нині живучих людей, австралійські аборигени найбільш

близькі до первісних людей, бо також не знають сільського

господарства. Їх зараз приблизно 40 тисяч і живуть вони в

напівцивілізованих умовах. Відомо, що в Північній Америці жило

приблизно 150 тисяч індійців. Вони вели кочовий спосіб життя,

полювали на диких звірів, збирали корені і іноді вирощували

невеликі урожаї. А зараз скільки на цій території живе людей! Із

сказаного ясно, яке значення для людини має сільське господарство.

Зараз на планеті Земля живе більше 6 мільярдів людей, і їм

необхідно в тисячу разів більше, ніж могла би дати сама природа.

Або, якщо б людині довелося повернутися до використання

природних ресурсів, то міг би вижити лише 1 із тисячі живучих нині.

321