Page 287 - 58

Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає
кровоносних капілярів. Кровоносні судини сосочкового шару

характеризуються великою сумарною ємністю і тому є своєрідними
депо крові. Досередини сосочковий шар переходить у сітчастий, який

складається із сполучної тканини. Його еластичні і колагенові
волокна створюють переплетення. Тому шар називають сітчастим.

Він зумовлює пружність шкіри.

У сітчастому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні

сумки. Сальні залози, починаючись у власне шкірі, відкриваються

протоками у волосяних сумках. Виділюваний ними жир змащує

волосся і шкіру та захищає їх від висихання.

Протоки потових залоз відкриваються на поверхні шкіри.

Утворювана в них рідина – піт – крім води містить продукти обміну

речовин організму і за своїм складом нагадує сечу, але значно більше

розбавлена водою, тобто завдяки потовим залозам шкіра виконує

видільну функцію.

Значення волосся і волосяного покриву у людини втрачене.

Проте частково на тілі волосяний покрив, а також здатність його

підніматися за допомогою спеціальних мікроскопічних м’язів

зберігаються. При цьому утворюється так звана гусяча шкіра –

невеликі горбики навколо волосин при переохолодженні. У сучасних

людей така реакція на холод сприяє звуженню судин шкіри,

стисненню їх, що дещо зменшує втрату тепла через шкіру.

Нижній шар власне шкіри, точніше пучки колагенових волокон

сітчастого шару, переходить у підшкірну жирову клітковину. Цей

шар шкіри, поряд із сполучною тканиною, містить жирові клітини.

Товщина шару різна і залежить від способу життя, харчування, стану

здоров’я та обміну речовин. Помірна товщина жирової клітковини

виконує позитивну роль: є термоізолятором організму, пом’якшує

275