Page 252 - 58

М’язи, їхня будова і функції

М’яз, як і всі інші органи, має складну будову. До його складу

входять кілька тканин. Основу становить посмугована м’язова

тканина. В кожному м’язі розрізняють активну (м’язове черевце або

тіло) та пасивну (сухожилки) частини. Як правило, м’яз має два

сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (місце кріплення

сухожилка до кістки позбавлене окістя і називається горбистістю).

М’язове черевце складається із багатьох м’язових волокон, які

утворюють пучки різних розмірів і забезпечують скорочення. В

кожному пучку м’язові волокна пов’язані одні з одними пухкою

речовиною – волокнистою сполучною тканиною – у вигляді тонкої

сітки. Весь м’яз також вкритий сполучною тканиною.

Сухожилки м’яза побудовані із щільної сформованої сполучної

тканини. Сукупність сполучної тканини утворює так званий м’який

скелет м’яза.

Скорочуючись, м’яз коротшає і товщає, при цьому він виконує

певну механічну роботу. Величина виконуваної роботи залежить від

сили скорочення і довжини, на яку м’яз коротшає. Сила м’яза

пропорційна кількості м’язових волокон, з яких він побудований.

Чим товщий м’яз, тим він сильніший. Довжина, на яку м’яз може

зменшуватись, залежить від загальної довжини м’яза.

У здійсненні кожного руху бере участь звичайно кілька груп

м’язів, причому м’язи однієї групи, наприклад, передні м’язи плеча,

скорочуються, а м’язи протилежної групи (задні) в цей час

розслабляються. Завдяки одночасному скороченню і розслабленню

протилежних груп м’язів забезпечується плавність рухів. М’язи, які

виконують одну і ту ж роботу, один і той же рух у даному суглобі,

називаються синергітами, а м’язи, які діють у протилежних

напрямках – антагоністами. Антагоністична дія м’язів – суттєво

важливе пристосування в роботі рухового апарату. При кожному русі

242