Page 14 - 58
P. 14

підтримання  форми  клітини  і  забезпечують  внутрішньоклітинний
            рух.

                                                     Рибосоми

                  Рибосома – нуклеопротеїд сферичної форми, діаметром 15-20 нм,
            що  складається  з  рибонуклеїнової  кислоти  і  білка.  Кожна  рибосома

            має  дві  нерівні  субодиниці  –  велику  і  малу.  Мала  рибосомольна
            субчастинка  має  активну  ділянку  для  приєднання  матричної  РНК  і
            транспортної РНК, а велика – для синтезу поліпептидного ланцюга.

            Частина  рибосом  сполучена  з  мембранами  ендоплазматичної  сітки,
            інша – розташовується в цитоплазмі. Основною функцією рибосом є
            матричний синтез білків, під час якого рибосоми зв'язують і утримують

            компоненти білоксинтезуючої системи, виконують каталітичні функції і
            трансляцію.

                                                   Мітохондрії

                  Мітохондрії  –  органоїди  клітин,  які  добре  видно  в  світловому

            мікроскопі у вигляді паличок, зерен, ниток, розміром від 0,5 до 5 мкм.
            У  нервових  клітинах  мітохондрії  мають  довжину  до  20 мкм.  Під
            мікроскопом  було  виявлено,  що  мітохондрії  вкриті  двома
            мембранами  (зовнішньою  і  внутрішньою),  простір  між  якими

            заповнений  рідиною.  Внутрішня  порожнина  мітохондрії  заповнена
            напівпрозорою речовиною. В ній містяться рибосоми РНК і ДНК. На
            поверхні  крист  розташовується  велика  кількість  ферментів,  які

            зумовлюють  складні  біохімічні  реакції.  При  цьому  виділяється
            енергія,  яка  акумулюється  шляхом  утворення  фосфатних  зв'язків  в
            аденозинтрифосфорній  кислоті  АТФ.  Нагромадження  АТФ  робить

            мітохондрії своєрідними акумуляторами енергії клітини.

                                                     Пластиди

                  Пластиди  –  органоїди,  специфічні  для  рослинних  клітин,  а  в
            клітинах тварин, бактерій, синьозелених водоростей і грибів їх немає.

            У клітинах вищих рослин знаходиться від 10 до 200 пластид розміром
            3-10 мкм, більшість з них мають форму двоопуклої лінзи.
                  Залежно  від  характеру  пігменту  розрізняють:  хлоропласти  –
            зеленого  кольору,  хромопласти  –  жовтого,  оранжевого  і  червоного

            кольорів  і  лейкопласти  –  безбарвні  пластиди.  У  процесі  розвитку
            рослин пластиди одного типу можуть перетворюватись на пластиди
            іншого типу. Це явище поширене в природі і особливо помітне при




                                                           14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19