Page 13 - 58
P. 13

З  зовнішньою  мембраною  зв'язана  ендоплазматична  сітка
            клітини. За  допомогою  зовнішніх мембран  здійснюються різні  типи
            міжклітинних контактів, тобто зв'язок між окремими клітинами. Для
            багатьох  типів  клітин  властива  наявність  на  їхній  поверхні  великої

            кількості виступів, складок, мікроворсинок. Вони  значно збільшують
            площу поверхні, прискорюють обмін речовин та роблять міцнішими
            зв'язки  окремих  клітин  між  собою.  У  рослинних  клітин  зовні

            клітинної  мембрани  є  товсті,  добре  видні  в  оптичний  мікроскоп
            оболонки, які складаються із клітковини. Ці вторинні клітинні стінки
            –  продукт  життєдіяльності  організмів  цитоплазми.  Вони  створюють
            міцну  опору  рослинним  тканинам  (деревина).  Товста  целюлозна

            оболонка  повністю  не  ізолює  рослинні  клітини  одну  від  одної.  У
            багатьох  рослинах  ця  оболонка  пронизана  численними  канальцями,
            через які проходять вирости цитоплазми (плазмодесми), сполучаючи

            сусідні  клітини.  Така  будова  забезпечує  надходження  продуктів
            життєдіяльності з однієї клітини в іншу.

                                                   Цитоплазма

                  Внутрішній вміст клітини (протоплазма) ділиться на цитоплазму і

            ядро.  Цитоплазма  –  це  основна  за  об'ємом  частина  клітини.  За
            фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури, в
            якій  знаходяться  органоїди  клітини  мембранної  і  немембранної

            будови. Агрегатний стан цитоплазми може бути різним: рідким – золь
            і в'язким – гель. За хімічним складом цитоплазма досить складна.
                  Під  електронним  мікроскопом  було  встановлено,  що  в
            цитоплазмі  всіх  клітин  тваринного  і  рослинного  походження  є

            складні системи мембран, які часто розташовані паралельно одна до
            одної.  Ці  системи  мембран  отримали  назву  ендоплазматичної сітки.
            Мембрани  обмежують  дуже  розгалужену  взаємозв'язану  систему

            канальців, щілин і міхурців, яка з'єднує різні ділянки клітини. Діаметр
            порожнини канальців 25-30 нм. Ендоплазматичні мембрани бувають
            двох типів: гладенькі (агранулярні) і шорсткі (гранулярні).

                  Крім  ендоплазматичної  сітки  в  цитоплазмі  є  структури
            немембранного  типу  –  мікротрубочки.  Це  тоненькі  ниткоподібні
            структури  15-20 нм  завтовшки,  до  складу  яких  входять  скоротливі

            білки. Вони утворюють нитки ахроматичного веретена під час мітозу,
            входять  до  складу  клітинного  центру,  а  також  війок  і  джгутиків
            клітини.  Вважається,  що  мікротрубочки  мають  значення  для





                                                           13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18