Page 132 - 58

водойми) планарія розпадається на частинки, які не гинуть. Коли
умови нормалізуються, кожна така частинка регенерує в цілий

організм.

Клас стьожкові черви, або цестоди – cestoda
Усі представники цього класу (понад 3000 видів) – ендопаразити.

У статевозрілій стадії вони, за деяким винятком, паразитують у

кишках людини і хребетних тварин.

Тіло сплющене, видовжене, у більшості видів поділяється на

членики (проглотиди) (рис. 3.10). Розміри – від 1-2мм до 30 м. На

передньому кінці знаходиться головка, або сколекс, з органами

фіксації: присосками, ботріями (щілинами), гачками. Частина тіла

позаду сколекса є зоною росту і називається шийкою. Тут

відростають членики, які у сукупності утворюють тіло паразита або

стробілу (кількість члеників буває від 3-4 до кількох тисяч). Задні

членики в міру їх розвитку і дозрівання відриваються від стробіли і

виходять назовні. Як і в інших гельмінтів, тіло цестод вкрите

кутикулою, що виконує захисну функцію.

Цестоди – малорухливі тварини, тому мускулатура у них

розвинена гірше, ніж у вільноживучих плоских червів – турбелярій.

Нервова система складається із центрального вузла,

розташованого в сколексі, і поздовжніх тяжків, що проходять через

усе тіло.

Органи чуття представлені лише чутливими клітинами,

розкиданими по всьому тілу, проте найбільша їх кількість

концентрується на сколексі.

У зв'язку із паразитизмом у цестод повністю немає органів

травлення. Живлячись поживними речовинами хазяїна, гельмінти

всмоктують їх усім тілом. Органи виділення – сильно розгалужені

протонефридії. Є два основних видільних канали, які відкриваються

назовні в останньому членику, а також отвори протонефридій у кожному

125