Page 127 - 58

протилежному кінці тіла знаходиться ротовий отвір, оточений
щупальцями із жалкими клітинами. Розрізняють дві великі групи

коралових поліпів: восьмипроменеві (мають 8 щупалець) і
шестипроменеві (кількість щупалець кратна 6). Рот веде в

ектодермальну глотку, вкриту війчастим епітелієм. Вієчки постійно
рухаються і женуть воду в кишкову порожнину, розділену

перегородками, кількість яких у восьмипроменевих – 8, а в

шестипроменевих – 6.

Живляться коралові поліпи планктоном, органічними рештками,

що є у морській воді. Жертвами актиній (вони переважно – хижаки)

стають риби, рачки.

Розмножуються брунькуванням або статевим способом. Із

заплідненого яйця розвивається личинка планула, яка з часом

прикріплюється до субстрату і перетворюється на поліп.

Поодинокі шестипроменеві корали актинії зустрічаються майже в

усіх морях, проте надають перевагу теплим. Заселяють як

прибережну зону, так і значні глибини. Для поширення деяких

евритермних видів вирішального значення набуває фактор солоності

води. Наприклад, актинії зустрічаються в Чорному, Білому і

Баренцовому морях, а в Балтійському й Азовському їх немає, бо ці

моря значно опріснені. Актинії виділяються різноманітністю форм і

фарб. Важко зустріти двох тваринок однакового забарвлення, яке

часто різноколірне: темно-бордовий тулуб і лілові щупальця;

оливковий із червоними плямами тулуб і рожеві щупальця і т.д. Тіло

актиній прозоре і видається відлитим із кольорового скла.

Цікавим є явище симбіозу актиній із раком-самітником. Від

такого співжиття мають вигоду обидві тваринки: рак переміщує

актинію, а вона його захищає від ворогів.

У тропічних і субтропічних частинах Атлантичного, Індійського і

Тихого океанів поширені рифоутворюючі коралові поліпи,

120