Page 130 - 58

вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних
– кутикулою. Скороченням м'язових елементів шкірно-м'язового

мішка зумовлюються характерні "червоподібні" рухи цих тварин.
Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений

сполучною тканиною мезодермального походження – паренхімою.
Центральна нервова система має вигляд повздовжніх стовбурів,

з'єднаних кільцевими перемичками, які відходять від парного

головного ганглія.

Травна система складається з ектодермальної передньої кишки

(або глотки) і ендодермальної середньої, що закінчується сліпо.

Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються

назовні через рот. У деяких війчастих спостерігається

внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їхній

філогенетичний зв'язок із кишковопорожнинними. У паразитичних

форм травна система часто повністю редукована.

Видільна система – у вигляді протонефридій (гр. protos – перший,

nephros – нирка). Це розгалужені канальці, які закінчуються у

паренхімі зірчастою клітиною з пучком вієчок. Продукти обміну

речовин надходять у клітину, а вієчки гонять їх у канальці, які

зливаються у непарний або парний головні канали і відкриваються

назовні одним або двома отворами. Поява органів виділення

пов'язана з активнішим, ніж у кишковопорожнинних, способом

життя, під час якого процеси дисиміляції відбуваються інтенсивніше.

Кровоносної і дихальної системи немає.

За незначним винятком плоскі черви – гермафродити, тобто

істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі (сім'яники),

і жіночі (яєчники) статеві органи.

Клас війчасті черви або турбелярії– turbellaria

Представники класу – здебільшого вільноживучі тварини, що

населяють солоні та прісні водойми. У тропічних країнах

123