Page 120 - 56

Пори осадових порід у газоносних шарах звичайно лише
частково заповнені поровим розчином. У нафтоносних же
шарах поряд із провідною рідиною в порах знаходиться
нафта, що має високий опір. Для виключення впливу
мінералізації розчину при порівнянні колекторів за ступенню
їхньої газо- чи нафтонасиченості введена безрозмірна
величина — параметр насичення порового розчину породи Р н,
що вказує на ступінь насиченості породи нафтою чи газом:
n n
P   НП /  В  а Н / 1 k Н   a H k / B , (4.13)
н
де: k B — частина об'єму порового простору, заповненого
водою, а k H — нафтою; a H = 0,6, n = 2,25 для піщано-
глинистих порід (при k H <40 %); а H=0,4, n=2,1 для
карбонатних порід (при k H <25%).
Зі збільшенням вмісту нафти чи газу в породах зростає
опір і параметр насичення, а отже й опір гідрофобного
колектора може бути на порядок більше опору гідрофільного.
Високим опором володіють також породи, що містять
водонафтові емульсії, тому що в них диспергірована вода
ізольована нафтою і практично не приймає участі в
електропровідності.

1 — габро, 2 — граніт, 3 і 4 — базальт, 5 — вода;
у дужках приведена пористість, у чисельнику — відкрита,
у знаменнику - загальна.

Рисунок 4.7 Питомий електричний опір магматичних
порід при різної мінералізації капілярних вод і питомий опір
води (по Н. Б. Дортман).
117