Page 118 - 56

Питомий електричний опір води знаходиться в
залежності від кількості і складу розчинених у ній солей. Як
видно з рисунка 4.6, питомий опір зменшується по лінійному
законі в міру зростання ступеня мінералізації води при будь-
якому сольовому складі. Питомі опори найбільш
розповсюджених у гірських породах натрієвих вод приведені
в таблиці 4.3.
Найбільш характерна зміна ступеня мінералізації вод від
0,01 до 1 г/л може привести до зміни питомого опору вод у
100 разів, а при наявності солоних розчинів — на кілька
порядків.
Залежність питомого опору води від температури в
інтервалі 0 - 100 °С прямолінійна. На глибинах до 1000—3000
м температура води в більшості випадків змінюється на 40—
50 °С, що може змінити опір води в 2— 2,5 рази, а при більш
високих температурних градієнтах — у 4—5 разів. Таким
чином, основний вплив на питомий електричний опір води
робить ступінь її мінералізації. В окремих районах відіграють
роль сольовий склад і температура.
На рисунку 4.7 приведені залежності  зразків
малопористих порід від мінералізації води. Найбільший вплив
на  порід робить зміна мінералізації від 0,01 до 0,1—0,5 %.
Залежність питомого електричного опору осадових
порід від ступеня мінералізації порових і пластових вод
підкоряється загальній закономірності, але трохи
відрізняється для різних літологічних груп (рисунок 4.8). У
глинистих породах порушується пряма залежність між
опором породи і мінералізованого розчину. Опір
дрібнозернистих глинистих порід при високій концентрації
порового розчину завжди більше опору середньо - і
грубозернистих порід, насичених цим же розчином. При
низькій концентрації встановлена зворотна залежність.
Зниження питомого опору глинистих порід зумовлено явищем
поверхневої провідності.

115