Page 52 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 52

6.      Посада.
                      7.      Місце роботи (найменування установи, організації).
                      8.      Адреса (домашня і робоча).
                      9.      Телефон (домашній і робочий).
                      10.      Назва теми, за якою вимагається інформація.
                      11.      Мета інформації.
                      12.      Джерела інформації, які переглядаються самостійно.
                      13.      Види  матеріалів,  включених  у  повідомлення:  книги,  статті,  і
                          інформаційні матеріали.
                      На  основі  даних  анкетування  складають  картотеку  абонентів
               індивідуального  бібліографічного  інформування  і  картотеку  запитів.
               Встановлюється  термін  доведення  інформації  до  споживачів.  Кожного  разу,
               коли користувачу передається інформація про літературу, в картотеці абонентів
               робиться  відповідна  помітка.  Якщо  є  невелика  кількість  абонентів,  то  їх
               інформують усно або по телефону. Перевага такого методу полягає в тому, що
               інформація  передається  оперативно,  а  з  користувачем  встановлюється
               безпосередній  контакт,  який  дозволяє  відразу  ж  виявити  його  ставлення  до
               матеріалу.
                      Письмове  повідомлення  посилається  на  спеціальному  бланку  або  на
               карточках  (рекомендується  не  рідше  1-2  раз  в  місяць).  До  інформаційного
               листка  періодично  додається  картка  зворотнього  зв’язку,  де,  окрім
               інформаційного  списка  документів,  дається    і  оцінка  інформації.  Цю  картку
               зворотнього  зв’язку  повинен  заповнити  абонент  і  відправити  в  бібліотеку.  У
               картці дається оцінка виданої інформації.
                      Найбільш ефективною формою індивідуального інформування є система
               ВРІ (вибіркового розповсюдження інформації). Таке інформування вимагає:

                                 1.  необхідного зворотнього зв’язку;
                                 2.  максимальної повноти бібліографічної інформації;
                                 3.  здійснення ВРІ в автоматизованому режимі;
                                 4.  короткого розкриття змісту документів.



                          2.9  ГРУПОВЕ  І  МАСОВЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ІНФОРМУВАННЯ

                      1. Групове інформування і форми його здійснення.
                      2. Масове бібліографічне інформування.
                      3. Інформування за допомогою механізованих і автоматизованих засобів.

                      1.  Групове  бібліографічне  інформування  –  це  бібліографічне
               інформування певної групи споживачів інформації, які виділяються за певною
               ознакою і яких об’єднують спільні інформаційні потреби. Головною вимогою
               до  групового  бібліографічного  інформування  –  строга  диференціація.
               Необхідно поділити споживачів інформації на групи. Ними можуть бути окремі
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57