Page 57 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Уявлення про видання української книги в Австро-Угорщині дають
роботи Левицького “Галицько-руська бібліографія. 1772-1800рр.” та
“Українська бібліографія Австро-Угорщини. 1887-1893рр.”. Були спроби і
колективного складання бібліографічних посібників. У Львові була створена
бібліографічна комісія при науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка, яка
випустила матеріали до української бібліографії.
Після 1917р. над створенням українського репертуару працював
Український науково-дослідний інститут книгознавства. У лютому 1919р. була
організована Головна книжкова палата в Києві, яку очолив Ю.О.Меженко.
Вона стала центром державної бібліографії в УРСР. Потім Книжкова палата
була реорганізована у Київський крайовий бібліографічний відділ при
Київському філіалі Всеукрвидаву.
Важливим етапом в організації бібліотечної справи починається із
створення у 1922р. у Харкові Української книжкової палати як спеціального
закладу у галузі державної бібліографії. Але у 30-і роки робота по створенню
української бібліографії вважалася проявом українського буржуазного
націоналізму. У середині 40-х років така робота відновилась, але згодом знову
була припинена.
Література до 1917р. знайшла своє відображення в каталогах Петрова
“Книги гражданской печати ХІХ века” і “Книги першої чверті ХІХст.”.
Українська бібліографія пройшла складний шлях свого становлення і
нагромадила значний досвід. Опубліковано велику кількість статей
бібліографів України (С.В.Сороковської, В.С.Бабича, О.С.Климента та ін.) у
журналі “Советская библиография”. З різних питань бібліографознавства
вміщено значну кількість статей й у збірнику “Советское библиотековедение”,
“Библиотековедение и библиография за рубежом”, “Научные и технические

библиотеки”. Було надруковано ряд статей присвячених питанням розвитку
бібліографії в Україні та бібліотечної справи.

3.2 КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

1. Організація краєзнавчої діяльності в Україні.
2. Проблеми краєзнавчої бібліографії.
3. Система бібліографічних посібників з краєзнавства.

Бібліотечне краєзнавство невіддільне від краєзнавчого руху. Його мета –
виявити, зберегти і допомогти зорієнтуватись споживачам у масиві литератури
про рідний край. Нині обласні, наукові і масові бібліотеки нагромадили значну
джерельну та бібліотечну базу з питань краєзнавства, набули великого досвіду
в роботі з історико-краєзнавчих досліджень, історії міст, сіл, пам’яток культури
країни.
В останні роки, коли посилився інтерес до культури рідного краю,
мистецтва, особливо актуальним стало питання про збирання та збереження
всіх документів, що пов’язані з рідним краєм.