Page 51 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

працівників і спеціалістів. Протягом кількох століть бібліотеки були єдиним
соціальним інститутом, де нагромаджувався і узагальнювався досвід
інформаційною діяльністю.
У зв’язку з ростом кількості інформації, інформаційна діяльність починає
відмежовуватись від бібліотечної діяльності. На початкових етапах свого
розвитку у процесі інформаційної діяльності вирішувалося ряд питань: питання
індексування документів, створення дискрипторних пошукових мов,
систематизації документів і створення машинних бібліографічних покажчиків.
Метою інформаційної діяльності було надання допомоги людству в
орієнтуванні у великому (кризовому) потоці інформації, яка з’являлася в
надрукованому, не надрукованому вигляді і на нових носіях інформації
(магнітних стрічках, дискетах та ін.).
Ще до початку Другої світової війни об’єм інформації був настільки
великим, що бібліотеки не могли опрацьовувати цей потік інформації.
У наслідок цього виникли інформаційні служби, які виключно займалися
інформаційною діяльністю. Вони не заміняли бібліотек, але виробили нові
форми інформаційного обслуговування. Ці служби працювали не стільки з
документами, як з тією інформацією, що закладена в документах. Тобто
інформаційні служби працювали не з журналом, а з статтями, не з книгою, а з її
закладеною інформацією.
Основними органами, які випускали інформаційні служби були
реферативні журнали, які обслуговували вчених і спеціалістів. Метою
інформаційних служб було видати інформацію, яка є предметом інформаційної
діяльності.Інформаційна діяльність – це не тільки зосереджена в органах
науково-технічна інформація, а також видавництва, архіви, музеї, книжкова
торгівля.

Кожне видавництво для реалізації продукції веде велику інформаційну
діяльність. Зокрема, видавництво випускає план літератури на наступний рік.
Розрізняють такі два види інформації:
1. Диференційоване інформаційне обслуговування (індивідуальне і групове
інформування).
2. Недиференційоване бібліографічне інформування (масове інформування).
Індивідуальне інформування – це інформування окремих споживачів
інформації, яке здійснюється з врахуванням його постійних індивідуальних
запитів. Індивідуальним інформуванням охоплюють спеціалістів сільського
господарства, промисловості, народних депутатів, працівників сфери побуту,
студентів заочної форми навчання вузів. Індивідуальне інформування можна
здійснити в усній або письмовій формі.
Для того, щоб налагодити індивідуальне інформування, необхідно
виявити всіх споживачів, які хочуть отримати інформацію. Споживачі
інформації повинні заповнити анкету, вказуючи наступні дані:
1. Прізвище, ім’я, по батькові.
2. Рік народження.
3. Освіта.
4. Професія, спеціальність.