Page 26 - 5232

Уран на світовому ринку ядерного палива продається тільки країнам, які
підписали Міжнародну угоду про нерозповсюдження ядерної зброї, і які здатні
підтвердити факт використання даного виду палива на мирні потреби.
У даний час світовий видобуток природного урану покриває потреби
АЕС усього світу трохи більше ніж наполовину. Баланс палива заповнюється із
вторинних джерел, до яких відносяться: складські запаси; уран і плутоній, що
регенерований з відпрацьованого ядерного палива; повторно збагачені “хвости”
збідненого урану; уран класу зброї.
На складах західних виробників, підприємств та у державних сховищах
перебуває 168 500 т урану. Складські запаси урану в Росії оцінюються в
47 000 т. Високозбагачений уран використовується до 10 тис.т/рік.
Основні промислові підприємства з регенерації працюють у Франції й
Великобританії, їх продуктивність становить понад 4 000 тонн відпрацьованого
палива на рік. З отриманої продукції виготовляються елементи свіжого
змішаного оксидного палива і воно знову завантажується в паливний цикл.
Близько 200 тонн змішаного оксидного палива використається щороку, що
еквівалентне майже 2 000 т. U 3O 8 з рудників.
Варто відмітити, що ядерне паливо, яке відпрацьоване і вивантажується з
реактора АЕС, дуже радіоактивне й виділяє високу температуру. Тому спочатку
воно поміщається у "водойми" або більші резервуари з водою на триметрову
глибину для охолодження й зменшення радіаційної активності. Це може
відбуватися як на самій території АЕС, так і на заводі з переробки. У результаті,
для більшості типів палива, переробка відбувається не відразу після
вивантаження з реактора, а після 5-25 років.
На сьогоднішній день значна кількість збройового урану стає доступним
для виробництва електроенергії. Військовий уран класу зброї збагачується
набагато вище, ніж уран цивільного паливного циклу, тому перш ніж
використати збройовий уран, його розбавляють приблизно 25:1 збідненим
ураном. Розведення 30 тонн такого матеріалу заміщає близько 10 600 тонн у рік
продукції рудників.
Як уже згадувалося, споживання урану у світі істотно перевищує його
виробництво. Ситуація багато в чому обумовлюється тим, що пропозиція, як і
колись, не відставала від попиту, оскільки до поставок видобутого з надр урану
у значних кількостях додавався уран, що поставлявся із складських запасів
(в основному російських, а також із запасів споживачів урану в США й Західній
Європі). Хоча кількість цих запасів у світі щорічно скорочується, однак вони
поповнюються ураном з демонтованих ядерних боєголовок.

“Спотові угоди” у світовій торгівлі представлені не істотно і в 2004 році
їх частка склала 12 % від обсягу загальних продажів. Більшість торговельних
угод на світовому ринку урану це прямі контракти терміном на 3-7 років між
виробниками урану й АЕС. Однак ціна цих угод залежить від “спотових цін”.
Темпи розвитку ядерної енергетики в даний час у значній мірі
визначаються безпекою й економічністю технологій обробки відпрацьованого
ядерного палива. У Великобританії й Франції створені високорентабельні
радіохімічні виробництва, розробляється технологія сухого довготермінового
зберігання, є пропозиції з міжнародного зберігання палива, які підтримуються
26